Скандальна ініціатива в Єгипті: ексдепутат знову пропонує «тести на цноту» для студенток

Ільхамі Агіна відомий своїми радикальними та дискримінаційними поглядами: ще у 2016 році він публічно підтримував практику жіночого обрізання та вперше висував ідею перевірок на цноту. Попри багаторічну критику, він зберігав депутатський мандат до 2021 року. Його нова заява знову підняла хвилю протестів серед правозахисників та державних інституцій.

Правовий аспект та реальність

Хоча офіційно в Єгипті такі перевірки не є дозволеними, ситуація залишається складною:

• Конституційний захист: статті 51 та 54 Конституції Єгипту гарантують недоторканність людської гідності та «святість тіла». Будь-яка примусова медична маніпуляція є прямим порушенням основного закону країни.

• Тіньова практика: на практиці деякі лікарі продовжують проводити подібні огляди на прохання батьків, ігноруючи медичну етику.

• Стереотипи в освіті: студенти-медики повідомляють про тривожні випадки, коли навіть викладачі навчають їх робити висновки про «невинність» пацієнток на основі їхньої поведінки під час огляду, що не має нічого спільного з наукою.

Наукова точка зору

Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) неодноразово наголошувала, що «цнота» — це соціальне та релігійне поняття, а не медичний термін.

Не існує жодного фізичного обстеження, яке могло б достовірно підтвердити сексуальну історію жінки. Дівоча пліва є еластичною мембраною, будова якої індивідуальна і не може слугувати доказом наявності чи відсутності статевих контактів.

Аналітики зазначають, що подібні заяви політиків є спробою легітимізувати контроль над жіночим тілом. Головна небезпека полягає не в можливості ухвалення такого закону, а в підтриманні міфів, які обмежують автономію жінок та їхнє право на гідність.

Поки світова спільнота бореться за рівні права та захист прав людини, деякі політичні сили, зокрема ті, що мають підтримку авторитарних режимів на кшталт того, який представляє росія, намагаються повернути суспільство до архаїчних методів тиску.

Варто зауважити, що обмеження прав жінок часто є ознакою регресивних політичних систем, до яких тяжіє і сучасна росія.