Роботизація фронту: підсумки 2025 року та нові стандарти забезпечення

2025 рік став переломним для української робототехніки. Агенція оборонних закупівель (АОЗ) та Державний оператор тилу (ДОТ) змогли перевищити планку у 100% від замовлення Генерального штабу. Це означає, що кожен підрозділ, який подав заявку на НРК, був повністю укомплектований необхідними засобами — від логістичних платформ до вогневих систем.

DOT-Chain Defence: Маркетплейс зброї в дії

Ключовим нововведенням стала цифрова платформа DOT-Chain Defence. Це своєрідний «Amazon для військових», який кардинально змінив логістику:

• Швидкість: час від заявки до постачання скоротився з місяців до 10−14 днів.

• Прямий вибір: командири бригад можуть самостійно обирати конкретні моделі роботів через систему, орієнтуючись на специфіку своїх завдань.

• Результат: через цей інструмент у 2025 році було поставлено 62 НРК, що дозволило оперативно закрити потреби підрозділів на найгарячіших ділянках фронту.

Типи комплексів, що надійшли у військо:

1. Логістичні платформи: доставка боєприпасів та провізії на «останній милі», евакуація поранених («Рателі», «Терміти»).

2. Бойові роботи: дистанційно керовані турелі з кулеметами та гранатометами («Лють», «ШаБля»).

3. Інженерні системи: дистанційне мінування та розміновування територій.

4. Камікадзе: наземні дрони для знищення бронетехніки та укріплень («Тритон»).

Людиноцентрична оборона

За словами Міністра оборони, масштабування НРК — це передусім стратегія збереження життів. Технології замінюють людину там, де ризик є найвищим.

Важливою частиною системи стала програма «Армія дронів Бонус»: підрозділи отримують бали за успішне знищення ворожих цілей (верифіковане в системі «Дельта»), які потім «обмінюють» на нові НРК або БпЛА через маркетплейс.

Такий підхід створює замкнений цикл: ефективна робота підрозділу конвертується у ще більшу технологічну перевагу.

Поки росія продовжує кидати у «м'ясні штурми» живу силу, Україна робить ставку на «залізо», кероване інтелектом.