Учені відтворили обличчя доісторичної жінки за допомогою ДНК: вона мала світлішу шкіру, ніж первісні люди

Рештки жінки знайшли у печері Марго у бельгійському місті Дінан під час археологічних розкопок у 1988—1989 роках. Разом з ними тоді виявили тіла ще восьми інших жінок. Як розповіла очільниця проєкту Ізабель де Грут, це була «незвичайна знахідка», оскільки більшість поховань періоду мезоліту містять суміш з останків чоловіків, жінок та дітей. За черепом науковці змогли з`ясувати, що їй було від 35 до 60 років.

Коли рештки знайшли, не було можливості зробити дослідження стародавньої ДНК. Однак згодом з’явилися нові методи. За словами археолога з Гентського університету Філіпа Кромбе з черепа жінки взяли ДНК «досить хорошої якості», що дозволило створити «дуже детальну реконструкцію».

Команда вчених виявила, що ця жінка мала блакитні очі та трохи світлішу шкіру, ніж більшість інших людей періоду мезоліту у Західній Європі, яких дослідили на сьогодні. Ці висновки спростовують попередні припущення про те, що європейські мисливці-збирачі мали однаковий генетичний склад, і демонструють, що вже була значна варіація у кольорі шкіри серед різних популяцій.

Кромбе додав, що колір шкіри стародавньої жінки був «трохи несподіванкою», але існує обмежена кількість людей періоду мезоліту, з якими можна порівняти. Він додав, що усі люди із Західної Європи, чиї ДНК аналізували досі, належали до однієї генетичної групи.