Львівські онкологи врятували 94-річного пацієнта

«Ми не були впевнені, як він перенесе операцію, але зробивши всі обстеження і врахувавши всі ризики, ургентно прооперували його. Наразі все добре. І зовсім скоро пан Григорій поїде додому», — розповів лікар проктологічного відділення Львівського онкоцентру Богдан Матусяк.

Пан Григорій — із Старосамбірщини. Він художник — чоловік малює пейзажі, портрети і навіть ікони, а ще, попри свій поважний вік, без окулярів читає книжки і дуже чекає перемоги України, бо з життєвого досвіду знає, хто такі московські окупанти.

Чоловік пережив радянські репресії і досі пам’ятає, що тоді довелося перебути.

Ще зовсім молодого пана Григорія вислали до Сибіру, і в сталінських таборах він відсидів майже 8 років.

«У сусідній камері зі мною був Йосип Сліпий. Я тоді був ще зовсім молодим, сільський хлопчина, а він був людиною високого розуму. Ми завжди здоровкались, бувало, що разом нам давали якесь завдання робити. Потім мене забрали в Казахстан», — пригадав пан Григорій.

Чоловік розповів, що хоч його життєвий шлях був дуже складним, він намагався не загубити себе і завжди залишатися людиною.

«Я навчився читати, ще перед тим як іти в школу. Першою книжкою, яку я читав, була Біблія. Потім й інші книжки почав читати, і тато віддав мене до школи раніше. Так само з малюванням: я раз намалював малюнок, мене похвалили, і в мене вже було велике бажання продовжувати. Мене помітили і прийняли в художню майстерню. А розвиватись мені помагали художники Олександр Корецький та Василь Турецький», — розповів нам пан Григорій.

Пан Григорій каже, що великим художником себе не вважає, бо за життя працював у різних галузях. Однак це не завадило йому намалювати безліч картин і навіть ікони Хресної дороги до Мшанецької церкви.

Чоловік дуже чекає перемоги України, бо усі втрати, які зазнала наша держава, не можуть бути марними. Він обіцяє намалювати медичний персонал онкоцентру, який врятував його, бо за все в житті, каже пан Григорій, треба дякувати.