Передплатити Підтримати

Українців масово штрафують за фейки про пандемію: як не втрапити у халепу

В Україні почали карати тих, хто поширює через соцмережі фейки про пандемію коронавірусу й вакцини. Щоправда, штраф за таке правопорушення мізерний. І часто суди і зовсім закривають справи через відсутність доказів або закінчення термінів для покарання

Юристи кажуть, насправді довести в суді, що людина поширювала в соцмережах неправдиву інформацію, складно. Однак і відмовлятися від боротьби з фейками не можна. Детальніше про це в матеріалі OBOZREVATEL.

Загрожує невеликий штраф і громадські роботи

Скоро в Коломиї відбудеться суд над жінкою, яка у Facebook писала неправдиві повідомлення про вакцину від коронавірусу, стверджуючи, що вона нібито не пройшла всіх етапів випробувань.

На неї було складено адміністративний протокол за ст. 173−1. Якщо провину жінки в суді буде доведено, то їй загрожує штраф від 10 до 15 неоподатковуваних мінімумів, 170−255 грн., або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням 20% заробітку.

І це далеко не єдина справа проти тих, хто намагається через інтернет дати неправдиву або неперевірену інформацію, що стосується боротьби з пандемією.

На 170 грн. суд оштрафував жительку міста Яремче Івано-Франківської області. Жінка в липні минулого року розмістила на своїй сторінці у Facebook публікацію, що нібито в Україні «американська вакцина від COVID-19 вбила п'ятьох людей».

Стаття виявилася неправдивою, оскільки в ній іде посилання на заяву так званого прессекретаря «народної міліції ЛНР». Жінка взяла її на сайті якихось «прихильників ренесансу України».

Підсудна розкаялася, говорила, що розповсюдила інформацію, не давши їй потрібної оцінки, і просила суворо її не карати.

У Волинській області суд розглядав справу мешканки Горохова. Галина Г. у квітні минулого року на своїй сторінці у Facebook розмістила інформацію про те, що світова пандемія коронавірусу — це фейк, а загальнонаціональний карантин незаконний.

Жінка в суді виправдовувалася, запевняла, що випадково натиснула кнопку і в підсумку інформацію розповсюдила. Суд визнав її винною і призначив штраф у 170 грн.

На Прикарпатті жителя Долинського району оштрафували на 170 грн. за те, що він у Facebook опублікував неправдиве відео під назвою «Він помер на руках у матері. В Україні поліція звернула шию хлопцю за порушення карантину».

Сам автор розкаявся, а свій вчинок пояснив тим, що інформацію побачив у соцмережі на сторінці «Долина Автомайдан» і вирішив перекинути її в іншу групу, щоб користувачі знали, що це неправдива інформація.

У Київській області штрафом у 170 грн. покарали жительку Богуславського району за те, що вона у Facebook повідомила про громадянина, який «є членом сім'ї розносників коронавірусу». На суді жінка визнала свою провину і розкаялася.

У Донецькій області визнали винною в скоєнні адміністративного правопорушення педагога зі школи села Стародубівка за те, що вона в соцмережі в квітні минулого року повідомила, що карантин рішенням уряду продовжили до 21 травня 2020 року. Інформація була недостовірною, насправді, карантин продовжили до 22 травня. Жінка провину визнала, їй зробили усне зауваження.

Але карають далеко не всіх

Щоправда, найчастіше суди залишають безкарними тих, хто публікує в соцмережах неправду. Причини різні: збіг термін для винесення покарання або судді вважають, що провину не доведено.

Так, в Івано-Франківську в міському суді на початку березня було розглянуто справу місцевого жителя. Його звинувачували в тому, що на своїй сторінці у Facebook він розмістив статтю, в якій ішлося про шкоду носіння захисних масок.

Чоловік на суді пояснив, що не знає, кому належить ця стаття, просто зробив репост зі сторінки іншої людини. Також він запевняв, що жодних попереджень від соціальної мережі про те, що ця інформація є неправдивою, він не отримував. Відповідач повідомив, що не мав намірів сіяти паніку серед людей.

Суд вирішив справу закрити.

В Івано-Франківській області суд також розглядав справу мешканки міста Надвірна. Вона у Facebook ще в грудні минулого року опублікувала неправдиву інформацію, що стосується протиепідемічних заходів. Жінка у своїх діях розкаялася. Суд визнав її винною, однак справу закрив, оскільки терміни покарання вже пройшли (більше ніж три місяці).

Ще одного жителя Надвірної, керівника місцевої фірми, звинувачували в тому, що він у групі «Імпічмент Зеленському» у вересні минулого року розмістив інформацію про стрімке поширення коронавірусу. На думку суду, це могло викликати паніку серед населення. Суддя визнав відповідача винним, однак справу закрив через те, що терміни покарання вже минули.

У Херсоні судили місцевого жителя за те, що він у квітні минулого року розмістив у Facebook неправдиву інформацію про те, що інфекцію коронавірусу поширюють співробітники поліції, а також лікарі під час проведення тестів. Правда, покарання винний так і не дістав, оскільки термін притягнення до відповідальності закінчився.

У Чернігові суд розглядав справу місцевого жителя, який у квітні минулого року у себе на сторінці у Facebook розмістив фейк про ціноутворення на продукти харчування під час пандемії. Відповідач на суд не з'явився. Однак суддя вирішив, що складу злочину в діях чоловіка немає, і справу закрив.

Читайте також: Безпліддя, генетичні мутації: МОЗ назвало основні фейки про вакцину від коронавірусу

У Хмельницькій області місцевий підприємець у квітні минулого року розмістив на своїй сторінці у Facebook кілька відеороликів, у яких наводяться неправдиві дані про поширення COVID-19. Однак суд справу повернув поліції на доопрацювання, оскільки в протоколі не було вказано, які саме чутки поширював користувач. Та й не всі ролики були надані суду.

Козельщинський районний суд Полтавської області не став залучати до відповідальності методистку відділу освіти місцевої ОТГ Світлану А. Жінка ще в лютому 2020-го розповсюдила на своїй сторінці у Facebook фото неправдивої статті із заголовком: «Коронавірус проник до лав ЗСУ, перші заражені».

Суд вирішив, що репост фото назви цієї статті з посиланням на першоджерело не є поширенням неправдивої інформації у вигляді чуток. До того ж не зрозуміло, про що думала власниця цієї сторінки, коли робила репост. І в чому, власне, неправдивість інформації. Чиновниця на суд не з'явилася і своєї провини не визнала. Справу закрили.

У Хмельницькій області суд не знайшов порушення в діях пенсіонерки з Нетішина та справу проти неї закрив. Жінка у квітні 2020 року в групі «Шевченко, 2» у Viber опублікувала інформацію нібито про існування програми зі скорочення населення планети на 1 млрд. А також про те, що правоохоронці й медики спеціально вакцинують жителів міста, щоб заразити їх коронавірусом.

На суді пенсіонерка своєї провини не визнала. Заявила, що в соцмережі прочитала статтю про те, що хтось збирається провести вакцинацію жителів міста з метою зараження, і вирішила попередити своїх сусідів по ОСББ.

Чому довести провину складно?

Адвокат Андрій Вареник каже, що насправді покарати людину за публікацію фейку, недостовірної інформації в соцмережах досить складно.

«Щоб довести провину людини, потрібно щоб її публікація спричинила якісь негативні наслідки. Якщо немає ніякої шкоди, немає ніякої паніки, то й залучати її нема за що. Тут ще важливо зрозуміти, наскільки переконливо вона подає цю інформацію. Чи не є це просто оцінним судженням, особистим розумінням, може, це її роздуми, і вона не претендує на істину в останній інстанції, нічого не стверджує. Тобто тут довести щось складно, так само як і за позовом про захист честі і гідності», — говорить Вареник.

Юрист зазначає, що дійсно такі справи в судах відкладають у довгий ящик, з огляду на завантаженість. У підсумку час проходить, і їх можуть просто закрити через закінчення терміну покарання.

Соцмережі повинні теж боротися із фейками

Руслан Дейниченко, виконавчий директор громадської організації «СтопФейк» говорить, що зараз соціальні мережі й месенджери стали потужним джерелом інформації. І саме через них поширюються фейки, різноманітні дані, здатні вплинути на здоров'я людей.

«Ми можемо тільки як громадська організація допомогти людям розібратися, що правда, а що ні. Ми даємо науково обґрунтовану точку зору на лікування, діагностику, принаймні у людей з'являється додаткова інформація. Ми допомагаємо Facebook робити так, щоб ця неправдива інформація, яка стосується вакцинації, коронавірусу, не поширювалася. Хоча б у Facebook і Instagram. Але бажано, щоб соцмережі та месенджери докладали більше зусиль у цьому напрямі. Можу сказати, що насправді тільки Facebook і ще YouТube борються із фейками. Решта мереж, месенджерів, на жаль, ні. Але соціальні мережі повинні робити все, щоб їхні майданчики не були тими, де поширюється неправдива інформація про таке важливе питання, як здоров'я.

Тут досить згадати двох дівчаток у Боярці, які надивилися відео в TikTok і отруїлися таблетками, на жаль, одна дівчинка померла. Оскільки соцмережі важливий для молоді канал поширення інформації, вони повинні ставити якісь перепони для небезпечних публікацій, які стосуються здоров'я. І одне з ключових завдань центру РНБО, який створюється, — говорити з власниками соціальних мереж, в який спосіб вони можуть обмежувати поширення небезпечної інформації на своїх майданчиках. Наприклад, ми не знаємо, хто стоїть за Telegram, що там продається. Які поради там даються, як лікуватися чи ні. А деякі гравці роблять це для того, щоб наші люди боялися вакцини, не робили щеплень", — говорить Дейниченко.

Також важливо самим користувачам розуміти, що саме вони збираються опублікувати на своїй сторінці. Досить витратити трохи часу, щоб пошукати дані в інтернеті на тему і розібратися, де правда, а де брехня.