Рівно шість років тому відбувся брехливий референдум про приєднання Криму до Росії

І вже наступного ранку було оголошено, що нібито 96,77% опитаних висловилися за «возз'єднання» з Росією. OBOZREVATEL згадував, як насправді проходив не визнаний Україною та світом референдум в нині окупованому Криму і яким був його результат у реальності.

З чого все почалося

Так, після втечі з України президента Віктора Януковича 23 лютого 2014 року президент Росії Володимир Путін заявив про плани анексії українського Криму. У дусі кремлівської пропаганди Путін тоді сказав, що «не може кинути цю територію» «напризволяще, під каток націоналістів».

Насправді ж до анексії Криму Москва готувалася набагато раніше. Офіційною ж датою початку окупації півострова вважається 20 лютого 2014 року, коли в кримських містах були помічені перші «зелені чоловічки» (військові армії Росії без розпізнавальних знаків).

У лютому-березні 2014 року на півострові активізувалися проросійські сили. Так, 25 лютого кілька сотень людей блокували будівлю Верховної Ради Криму в Сімферополі з вимогою відмовитися підкорятися Києву і провести «референдум про незалежність».

Наступного дня, 26 лютого, біля кримського парламенту з'явилися барикади. Між сепаратистами і українськими патріотами, серед яких було багато кримських татар, відбулися зіткнення, які привели до загибелі двох людей

27 лютого військові без розпізнавальних знаків захопили Верховну Раду Криму і Раду міністрів Криму, вивісивши всюди прапори Росії. У захопленому приміщенні Ради Криму місцеві депутати призначили референдум «про статус Криму» і нового прем'єра АРК — ним став лідер партії «Русское единство» Сергій Аксьонов.

9 березня кілька сотень людей вийшли в центр Сімферополя на протест, яким хотіли показати, що жителі Криму проти референдуму, проти військового вирішення конфлікту і проти російського втручання.

Як проходив референдум

Але вже 16 березня 2014 року в контрольованому військовими Росії Криму був проведений незаконний «референдум» (для Севастополя він був окремим від «загальнокримського»), в бюлетенях якого було два питання: «Ви за возз'єднання Криму з Росією на правах суб'єкта Російської Федерації?» і «Ви за відновлення дії Конституції Республіки Крим 1992 року і за статус Криму як частини України?»

Вранці наступного дня так званий голова комісії Верховної Ради Криму з організації референдуму Михайло Малишев повідомив про те, що нібито 96,77% з тих, що взяли участь у референдумі, виступили за «возз'єднання» з Росією.

При цьому за даними Меджлісу і деяких правозахисних організацій Росії, явка на псевдореферендумі не перевершила й половини наявних виборців, а приєднання до Росії підтримали близько третини всього електорату.

Крім того, Аксьонов в ефірі Першого каналу заявив, що в референдумі взяли участь близько 40% кримських татар. Але лідер кримських татар Мустафа Джемілєв повідомив, що майже весь його народ проігнорував референдум.

Як відомо, проведений окупантами референдум пройшов з безліччю порушень. Так, наприклад, бюлетені видавали навіть тим, кого не було в списках, включаючи громадян Росії, а проросійська агітація продовжувала висіти і в день «референдуму». Більш того, на деяких ділянках кабінки для голосування були оформлені в кольорах прапора Росії — українських прапорів не було зовсім.

У частині бюлетенів псевдореферендума вже з самого початку стояла галочка навпроти варіанту за приєднання до Росії. Також відомо, що проросійські сепаратисти з так званими дружинниками ходили по квартирах з виносною урною і наполегливо «рекомендували» проголосувати.

А в Бахчисарайському районі в місцях компактного проживання кримських татар не були створені виборчі дільниці.

Ще за тиждень до псевдореферендума Конституційний суд України визнав його неконституційним. Рада безпеки ООН також не визнала «референдум», а 27 березня 2014 року Генеральна асамблея ООН прийняла резолюцію, у якій заявила, що референдум в Криму не має законної сили і не може служити підставою для будь-яких змін статусу півострова.