Понад 50% опитаних львів’ян — за спалення померлих?

Експерти комунальної установи “Інститут міста” опитали у квартирах 1200 респондентів. Найбільше за крематорій виступає молодь, самотні люди та пари в громадянському шлюбі

Оскільки львівські цвинтарі «тріщать по швах», останніми роками у Львові обговорюють ідею зведення крематорію. Свого часу його почали споруджувати на Голосківському кладовищі, що неподалік Брюховичів, але проект призупинили. Одна з причин — галичани ще морально не готові до спалення померлих. Сьогодні крематорії працюють у трьох українських містах — Києві, Харкові та Одесі. У Дніпрі серйозно взялися за його спорудження. Тим часом, експерти комунальної установи «Інститут міста» провели у Львові соцопитування, щоб дізнатися, як у столиці Галичини ставляться до одного з видів біопоховання — кремації. Опитали 1200 львів’ян (експерти ходили по квартирах, задавали анкетні питання віч-на-віч). Виявилося — 51,1% опитаних позитивно ставляться до кремації (похибка — 2,89%).

Найпозитивніше оцінюють цю ідею мешканці Франківського району (63%), дещо нижчий показник — у Сихівському (53%), а найменший — у Личаківському (46%) та Шевченківському (47%) районах. Як розповіла «ВЗ» керівниця програми аналізу та досліджень КУ «Інститут міста» Тетяна Приходько, чоловіки більше підтримують ініціативу зведення крематорію, ніж жінки — відповідно 56,1% та 46,9%. Гіпотеза про те, що біопоховання — це вибір молодих осіб цілком підтвердилась. Зокрема, позитивне ставлення мають 60,0% молоді віком 18−30 років, 57,6% - особи віком 31−45 років. Далі йде спадання: 45,6% опитаних віком 46−60 років підтримують ідею спалення померлих, а серед осіб 61+ років — таких виявилось 41,4%.

«А ось, що нас здивувало, то це залежність сприйняття біопоховання від сімейного стану людини. Так, майже 2/3 опитаних, які позитивно налаштовані за кремацію, перебувають у громадянському шлюбі (66,7%) або ж самотні (61,0%). Припускаємо, що це пов’язано зі стилем життя цих прошарків, які є більшою мірою мобільними та нестабільними щодо своїх планів на завтра. Серед опитаних, які перебувають у шлюбі, частка тих, хто підтримує біопоховання, становить 47%. Можливо, ці люди більшою мірою вкладають символічне значення у поховання та збереження сімейної традиції, яка б гуртувала родину», — додала Тетяна Приходько.

Також в «Інституті міста» дослідили, як приналежність до релігійної конфесії впливає на ставлення до біопоховання — кремації. «Це був один із найважливіших факторів, за яким ми хотіли вивчити питання. Прогнозували, що конфесійна приналежність радикально не впливатиме на громадську думку. Так і сталось: різниця між тими, хто відвідує православні церкви, і тими, хто відвідує греко-католицькі, є зовсім незначною і становить 4% (50% і 46,7%). Тобто, для кожного другого релігійного мешканця біопоховання є, дійсно, альтернативою».

Опитування продемонструвало, що мешканцям Львова все ж бракує інформації про плюси і мінуси біопоховання. Майже кожен п’ятий опитаний (21,5%) вагається у своїх відповідях.

Тетяна Приходько сказала «ВЗ», що кремація — один з видів біопоховання. Серед варіантів, які поширені у світі — компостування, або екологічне поховання. Померлого обробляють спеціальним розчином і поміщають у вакуумну капсулу, чи контейнер, де не має доступу кисню. Ця капсула зберігається у спеціальному приміщенні кілька років. Залишки тіла ховають у землю. За її словами, проект компостування наразі не на часі. З 2020 року у Львові візьмуться за зведення крематорію. Будівництво триматиме плюс-мінус два роки. На це витратять гроші міської скарбниці. Скільки саме, у мерії наразі не кажуть, мовляв треба порахувати, а насамперед отримати добро львів'ян на спорудження крематорію.

Традиційне поховання у Львові коштує щонайменше 8 тис. грн. Водночас послуга кремації у Києві — 4,3 тис. грн. (з них процедура кремації — 445 грн., а найдешевша урна — 830 грн.). Чиновниця сказала, для мешканців інших міст ритуальні послуги у крематорії Києва коштують 2,3 тис. грн.

«Наше дослідження показало ще одну тенденцію. Люди, які мають дохід до трьох тисяч гривень (45%, переважно пенсіонери), дохід від 3 до 6 тис. грн. (43%), а також від 6 до 10 тис. грн. (50%) готові витрачати шалені суми на традиційне поховання на цвинтарях, ніж зекономити на біопохованні. Чим заможніша людина, тим більше вона підтримує екопоховання: 66,7% з доходом від 10 до 20 тис. грн. і 86,4% з доходом 20 тис. грн», — — зазначила Тетяна Приходько.

«Представники духовенства не мають заперечень, щоб у Львові працював крематорій, — зазначила на брифінгу заступниця міського голови Львова з питань житлово-комунального господарства та голова робочої групи з будівництва крематорію Ірина Маруняк. — Єдина умова — щоб „прах був наданий землі“. Також такий вид поховання передбачений Законом України „Про поховання і похоронну справу“. В Україні передбачено три види поховань, і одним з них є кремація померлого».

З досьє «ВЗ»

На території Львова — лише три діючих кладовища. У львівській мерії кажуть, землі під поховання може вистачити лише на кілька років. Відтак, мерія звернулася до 22-х сільських рад щодо дозволу відвести земельні ділянки для поховання померлих у Львові. Проте жодна сільська рада не відгукнулася.