BLAGO/ будуємо міста третього тисячоліття

У серцевині старого граба – герб-тризуб і напис «Слава Україні!» (фото)

Селяни кажуть, ці символи викарбували колись повстанці

Унікальним експонатом Музею села, який незабаром з’явиться у Більче-Золотому на Борщівщині, стане розколоте навпіл… поліно 90-річного граба. А цінний цей експонат буде аматорським малюнком у серцевині деревини, на двох її половинках. На них чітко проглядаються обриси нашого державного герба-тризуба і напис «Слава Україні!». Селяни, особливо люди старшого віку, дивуються побаченому, кажуть про справжнє диво. І радіють, що мають таку реліквію.

Голова територіальної громади Галина Огородник з “патріотичним” поліном, яке поповнить сільський музей.
Голова територіальної громади Галина Огородник з “патріотичним” поліном, яке поповнить сільський музей.

У Більче-Золотому нема газу, люди гріються дрова­ми з ближніх лісів. Кілька днів тому підводу з цим паливом привіз собі і молодий житель села Руслан (на його прохання не називатимемо прізвища). Порі­зав патики на «ковбанці», взявся колоти їх. Коли на одному з роз­чахнутих грабових полін побачив немовби намальований паяльни­ком герб і найпопулярніше у на­шій державі гасло, ледь не втра­тив дар мови.

Новина швидко розлетілася по округах. Дали знати про неї у рай­держадміністрацію, народному депутату від цього округу, СБУ, іс­торикам.

Щоб не створювати зайвого ажіотажу на власному подвір’ї, чоловік, що нади­бав такий патріотичний раритет, віддав його на збереження голові Більче-Золо­тецької об’єднаної територіальної гро­мади Галині Огородник. Цінну історичну знахідку помістили тимчасово у біблі­отеці, де її може оглянути кожен охо­чий. Пізніше вона прикрасить експозиції сільського музею.

Кореспонденту «Високого Замку» Га­лина Петрівна розповіла, що консуль­тувалася щодо поліна-тризуба з місце­вим лісничим, і той, порахувавши кільця на зрубі, визначив, що дереву без десяти років століття. Місцеві жителі пригадали, що в урочищі «Пісочна», де росло це де­рево, колись переховувалися українські повстанці. Тож припустили, що котрийсь із партизанів вирізав ножем на корі моло­дого грабчика дорогі його серцю слова і символ. Минув час, ці карби затягнулися, на них наросла нова кора, і малюнок з на­писом «сховався» у середину. Лише ви­падок допоміг натрапити на нього через якихось сімдесят чи більше років.

Таку версію авторові цих рядків част­ково підтвердив учасник АТО із Борщів­щини Андрій Греськів, який цікавиться минувшиною рідного краю.

— Біля цього та інших сіл колись були криївки партизанів, — розповідає Ан­дрій. — Неподалік Більче-Золотого роз­ташована знаменита печера Верте­ба, я бував там. У цій та інших печерах, які простягаються глибоко під землею, у повстанці були свої стрільбища, ме­дичні частини, кухні. Не виключаю, що витесаний на дереві український герб і патріотичні слова — то справа рук цих партизанів. «Високий Замок» за остан­ні двадцять років розповідав кілька тра­функів з «історичними» полінами — їх знаходили у лісах Жидачівського, Ми­колаївського, Перемишлянського ра­йонів Львівщини, Рогатинського району на Івано-Франківщині. В одних випад­ках йшлося про викарбувані у серцеви­ні дерева тризуби, в інших — про хрес­ти. Після публікації про таку знахідку під містечком Бібркою до нашої редак­ції завітав літній чоловік Роман Джала і сказав, що разом з покійним братом-повстанцем вони у 50-х роках намалю­вали один з таких тризубів. Вказав нам точне місце, де це трапилося. Для чого малювали на дереві українські симво­ли? — запитали ми. І почули відповідь: щоб наступні покоління дізналися про те, як їхні попередники боролися за волю України…

Тернопільська область

Читайте також
«Хочу „розкрутити“ музей Грушевського, як Тихолозу вдалося „розкрутити“ музей Франка»
06.05.2026
«Хочу „розкрутити“ музей Грушевського, як Тихолозу вдалося „розкрутити“ музей Франка»

У Державного меморіального музею Михайла Грушевського у Львові — новий керівник. (Після «новаторської» ідеї Львівської облради об’єднати музей Грушевського із сусіднім Домом Франка у раді нарешті дійшли висновку, що це недоречно). 20 квітня 2026 року в. о. директора музею Грушевського призначили колишнього проректора ЛНУ ім. Івана Франка, доктора історичних наук, професора Володимира Качмара