Передплатити Підтримати

Львів’янка Ганна Гаврилів стала коронованою місіс на конкурсі Ms. Summer International 2019

Минулого тижня на Філіппінах відбувся ХV міжнародний конкурс краси Ms. Summer International 2019.


У ньому взяли участь 30 учасниць з різних континентів. Головною темою цьогорічного проєкту стали «Історичні місця твоєї країни». Позмагатися за корону на Філіппіни поїхала і 34-річна засновниця Благодійного фонду Спадщина.UA, мама трьох дітей львів’янка Ганна Гаврилів, яка у травні цього року стала другою віце-міс конкурсу «Місіс Східна Європа». А 30 листопада на Філіппінах Ганні вручили корону переможниці і присвоїли найвищий титул конкурсу краси.

— Для мене це високе досягнення, — сказала журналістові «ВЗ» директор На­ціонального конкурсу «Місіс Східна Європа» Уляна Оксенюк, котра супро­воджувала Ганну Гаврилів на поважний конкурс. — Ганна — одна з переможниць мого дебютного конкурсу, який я орга­нізовувала торік у травні у Львові. Кон­курси для жінок віком від 25 до 45 років — це не лише довгі ноги і професійний вихід на подіум, а демонстрація справж­ньої краси жінки, яка не завжди полягає у зовнішності, а в її інтелекті, розумі, до­сягненнях, які вона здобула. І наша Ган­на впоралася з цим завданням на «від­мінно».

— Для мене це був виклик — взяти участь у такому поважному конкурсі, — долучилася до розмови королева кра­си Ганна Гаврилів. — Коли я вперше по­дала заявку на участь у конкурсі, який проводила Уляна, мені було не дуже ком­фортно, адже нас виховують, що краса — це лише фізичні дані. Але Уляна злама­ла цей стереотип, бо вона хотіла бачити жінку багатогранну. Я надзвичайно щас­лива, що у мої 30 з хвостиком і після на­родження трьох дітей я по-справжньому відчуваю щастя бути не лише жінкою, а й царівною.

За словами Ганни, у попередні 14 ро­ків фокусною темою конкурсу була тема боротьби насильства над жінками. І лише цього року акцент ставили на істо­ричних місцях країни, яку представляли конкурсантки. Оскільки пані Ганна кіль­ка років поспіль займається порятунком Поморянського замку, їй, наче подарун­ком долі, стала цьогорічна тема. Адже це не лише її хобі, а й професійна діяльність, бо Ганна усі сили і час поклала на збере­ження цієї архітектурної перлини Украї­ни.

— Коли нас привезли на екскурсію в одне з поселень Філіппін, яке спеціа­лізується на творах ужиткового мисте­цтва, де кошики плетуть з бамбука, мені здалося, що потрапила на ярмарки у Косові чи Яремчі, — каже пані Ганна. — Філіппінці бережуть традиції рідно­го краю, і мені це надзвичай­но подобається. А ще там дуже прості люди. Нас запросили на вечерю до мера міста, і навіть на день народження до їхнього губернатора.

Усі учасниці конкурсу виходили чо­тири рази на подіум. І останній вихід був у національному одязі. Оскільки Ганна — велика поціновувачка народних строїв і має велику колекцію вишиваних соро­чок, а також багато коралового намис­та та інших прикрас, що були характерні для українок у минулому столітті, дов­го зважувалася, що саме одягнути на те дефіле. Адже не всі прикраси журі змо­же роздивитися і гідно оцінити. Тому і зробила акцент на головному уборі — величезного розміру вінку від однієї з львівських майстерень. «Я почувалася дуже гонорово у цьому вінку, бо розу­міла, що увага журі прикута до нього», — жартує Ганна.

— Що відчули у той момент, коли назвали ваше прізвище?

— У той момент Ганна навіть не зрозу­міла, що сталося, — каже пані Уляна. — Я бачила її емоції, вона страшенно розгу­билася, потім заплакала і перепитала: «Уляно, це справді я перемогла?». І лише наступного дня вона усвідомила, що везе перемогу в Україну.

— Як сприйняли перемогу ваші рід­ні?

— Усі були щасливі — і чоловік, і діти. Коли я перемогла, першим, кому зате­лефонувала, був мій тато Мирослав Гав­рилів. «Тату, у тебе є царівна», — сказала я йому.

Розширене інтерв’ю з Ганною Гаври­лів читайте у журналі «Життя і Жінка», що вийде на початку 2020 року.