“Після повернення сина з полону приготую йому пиріг з картоплею-гречкою, подам “гудзувату” сметану...”
У найближчі дні, ще до початку осені, в Україну з російських тюрем може повернутися велика група наших співвітчизників, яких путінський режим запроторив за ґрати з політичних мотивів. Оглядачі кажуть, що до цього кроку господаря Кремля змушують не тільки заклики міжнародних правозахисних інституцій, рішення Морського трибуналу, а й тиск провідних європейських лідерів. А ще — бажання Путіна підправити свій войовничий імідж, постати перед світом “голубом миру”...
Є певні ознаки того, що Кремль таки готується віддати українських бранців на їх батьківщину. З різних російських тюрем до московського «Лефортово», де десятий місяць утримують наших військових моряків, привезли інших в’язнів сумління: Володимира Балуха, Павла Гриба, Миколу Карп’юка, Станіслава Клиха, Олександра Кольченка. За деякими даними, доправили туди і ще кількох наших співвітчизників, яким Федеральна служба безпеки РФ навішала ярлик диверсантів.
Просочилася інформація про те, що у Москву привезли і звинуваченого у шпигунстві журналіста Укрінформу Романа Сущенка. Кремлівські видання пишуть про те, що цих та інших українців вирішено обміняти на росіян, які відбувають покарання в Україні (за злочини проти нашої держави). Аналітики передбачають, що літаки з особами, які підпадуть під цей обмін, одночасно вилетять із Москви та Києва…
Чиновники зовнішньополітичних відомств, адвокати, рідні українських бранців, аби не наврочити, не повідомляють жодних деталей, відмовляються коментувати переговори щодо цієї акції. Одне відомо — вона на завершальній стадії.
Серед тих, хто з листопада 2018-го чекає вдома свого сина-моряка, - колишня вчителька зі села Надітичів Миколаївського району на Львівщині Ольга Оприско. Запитуємо, чи її Андрій (старший матрос малого броньованого катера «Нікополь», що його було захоплено біля Керченської протоки) не дзвонив з Москви. Адже раніше таку можливість російські тюремники обіцяли.
— Ні, не дзвонив, — каже пенсіонерка. — Коли моя внучка Оля недавно вдруге їздила до московського суду на розгляд апеляції, то бачилася з батьком. Поки суддя заходив і виходив із зали, встигла кілька слів перекинутися з Андрієм у «клітці». Не можна було ні руки подати, ні обняти…
— Думаємо, цей момент настане уже скоро, — заспокоюємо пані Олю. — А чим би ви пригостили сина після повернення — щоб він відчув себе вдома, у рідній хаті?
— У нас, у Надітичах, по неділях традиційно варять борщ, печуть пиріг з картоплею-гречкою, кладуть на стіл до нього тушковану капусту і подають «гудзовату» сметану (із сиром).
Мій Андрій ці страви дуже любив. Усе це я приготую після повернення з полону. Чекаю його з нетерпінням.
