Росія програла апеляції у міжнародних судах у справі «Нафтогазу» та «Газпрому»

Апеляційний суд Амстердама та Окружний суд Люксембургу відхилили апеляції Газпрому в справах про примусове виконання рішення Стокгольмського арбітражу.

Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на прес-службу НАК «Нафтогаз України».

«Апеляційний суд Амстердама (Нідерланди) відхилив скаргу Газпрому щодо юрисдикції суду, тим самим підтвердивши свої повноваження у справі про визнання та примусове виконання рішення Стокгольмського арбітражу на території Нідерландів», — йдеться в повідомленні.

Відповідне рішення суд ухвалив 8 липня.

Крім того, того ж дня рішення на користь Нафтогазу ухвалив Окружний суд Люксембургу.

«Він (суд — ред.) відхилив скаргу Газпрому та підтвердив арешти відносно російської компанії на території цієї країни в межах примусового виконання рішення Стокгольмського арбітражу», — заявили у Нафтогазі.

У січні 2009 року тодішні прем'єр-міністр України Юлія Тимошенко та прем'єр-міністр Р Ф Володимир Путін підписали контракт на постачання та транзит газу. Базова ціна за 1 тис. кубометрів газу встановлювалася на рівні 450 дол., а її перегляд мав здійснюватися щоквартально, у зв'язку з прив'язкою ціни газу до середньої ціни нафти за 9-місячний період. До ціни застосовувалися знижувальний коефіцієнт, а у майбутньому — також «політичні» дисконти.

Україна зобов'язувалася купувати 52 млрд кубометрів газу щорічно (для порівняння, у 2017 році Україна імпортувала лише 14,1 млрд кубометрів, на додачу до власного видобутку). У разі недобору цих об'ємів (придбання менше ніж 94% контрактних обсягів) застосовувалася санкція «бери або плати».

Водночас був підписаний транзитний контракт, у якому тариф на транспортування газу до Європи фіксувався на 10 років в обмін на 20% знижки на газ, що діяла лише у 2009 році. Незалежно від ціни газу, ставка транзиту залишалася б для України однаковою.

Таким чином, у 2009 році протягом року ціна варіювалася від 198,34 дол. до 360 дол. за 1 тис. кубометрів.

Уже в 2010 році, попри знижки Газпрому, фактична ціна газу для України становила 330 дол. за 1 тис. кубометрів. Для зниження ціни на 100 дол. за 1 тис. кубометрів президент Віктор Янукович погодив так звані Харківські угоди, обмінявши знижку на базування Чорноморського флоту РФ у Криму до 2042 року.

Ще одну 30-відсоткову знижку Янукович «вибив» у 2013 році, погодивши з РФ кредит на 15 млрд дол. Україна встигла отримати лише перший транш у грудні 2013 року, що становив 3 млрд дол. (так званий кредит Януковича).

З 2014 року, після Революції Гідності та зміни керівництва НАК «Нафтогаз України», почалася судова тяганина за контрактами з постачання і транзит газу між українською компанією та російським Газпромом. Після всіх уточнень за контрактом з постачання газу Нафтогаз вимагав від Газпрому 30,3 млрд дол., а Газпром у Нафтогазу — 47,1 млрд дол. За контрактом з транзиту українська сторона вимагала 12,3 млрд дол. з відсотками (16 млрд дол.).

22 грудня 2017 року Стокгольмський арбітраж переглянув формулу ціноутворення на газ за контрактом щодо поставки газу в Україну, таким чином зменшивши його вартість, що автоматично привело до зменшення ставки вартості послуг та загальної вартості послуг транзиту газу, які надаються Нафтогазом. Загалом за рішенням Стокгольмського арбітражу у транзитній справі Газпром винен Нафтогазу 4,63 млрд дол., із них 2,1 млрд дол. були зараховані арбітражем у рахунок заборгованості Нафтогазу з оплати отриманого у 2014−2015 роках, але не оплаченого газу.

За результатами обох рішень, Газпром повинен сплатити на користь Нафтогазу 2,56 млрд дол та штраф, що набігає за несплату боргу.