Бійці з передової запросили до себе Кучму посидіти під обстрілами без права на відповідь

На Луганщині військові тримають оборону та не особливо серйозно ставляться до заяв переговірників у Мінську щодо шляхів примирення на Донбасі.

Слова Леоніда Кучми про заборону бійцям відповідати на ворожі обстріли на передовій коментують із гумором, ідеться в сюжеті ТСН.

«Ну, не будемо! Ми не стріляємо, патронів нема, мало», — регочуть одні. «Вони будуть по нас працювати, а ми що, камнями по них будемо кидати, чи що?» — не розуміють інші. Якщо великі політики цього досі не розуміють, військові ласкаво запрошують їх до себе.

«Хоче Кучма такого закону — хай приїде сюди сам, постоїть в окопах, подивиться, як воно тут добре, коли по тобі працюють, а ти не можеш дати відповіді», — пропонує боєць батальйону «Донбас» із псевдо «Гиря».

Загалом бійцям не до політики — позивний «Ара» уважно вдивляється в бінокль, аби не пропустити жодного руху з протилежного боку поля. «Їх самих не видно, зараз воно зеленню все поросло», — пояснює боєць батальйону «Донбас». Високі зарослі, або по-військовому «зеленка» — нині для бійців велика перепона. Через рясну траву й кущі ворога погано видно, а йому не видно українських воїнів, тому бойовики раз по раз із автоматів та кулеметів просто прострілюють місцевість. «Бур'ян виріс по пояс, вони нас бояться, ми їх не хочемо підпускати», — розповів «Ара».

Через цю ж таки зеленку нині гаряча пора для снайперів — вони намагаються підлізти ближче до позицій й відкривають прицільний вогонь. «Снайпер ось тут був, із крупняка працював, щось таке серйозне. За кілометрів сто навпроти нас став, простріли робив», — каже солдат. Ці позиції українських воїнів на Луганщині — одні з найгарячіших по всій лінії фронту. Декілька тижнів тому не було й дня, аби з окупованого боку їх рясно не накривали з важких минометів. Нині ж в бойовиків відбулася ротація, і активність трохи стихла. «Більше укріплюються, менше вони, набагато менше, працюють», — констатує боєць із позивним «Гиря».

Моменти ворожого затишшя хлопці дарма теж не втрачають — і собі копають нові укріплення, тим самим поліпшуючи тактичне становище. «Вони вище за нас, і ми намагаємося вийти на їхню висоту», — пояснюють вони. Лише в перервах між такими роботами у солдатів є час потеревенити і дізнатися новини з «великої землі». Саме під час таких перерв і обгорюють почуте про перемовини в Мінську.

А відомий черкаський активіст Юрій Кубрицький написав у своїй соцмережі: «Тут одна рижа мразь пропонує «нє стрєлять»… Так от «дєдушка Льоня» — коли твій онук Сашенька Франчук, якому вже виповнилось 19 рочків, буде не в анексованому Криму шампанським ноги мить, а в окопах десь під Водяним чи на Світлодарській дузі — отоді тільки матимеш право розкидатись своїм маразмом, щодо «нє стрєлять»…

До допису Юрій Кубрицький долучив фото з мажорного життя Олександра Франчука.