Миколаївці захищають фортецю часів Першої світової

На ділянку, де розташовано цю історичну пам’ятку, кинула оком фірма з добування піску.

Жителі районного центру Миколаїв на Львівщині збурені намаганням однієї з фірм облаштувати 50-метровий піщаний кар’єр на околиці міста, де розташовано занесений до Реєстру історичних пам’яток місцевого значення комплекс військово-інженерних споруд часів Першої світової. Громада вважає, що піщаний бізнес завдасть удару не тільки по культурній спадщині наддністрянського краю, а й по екології.

Через характерний вигляд урочища місцеві жителі віддавна називають його «печерами». Історію виникнення цього оборонного об’єкту, який зіграв вагому роль у бойових діях на Галичині у серпні-вересні 1914 року, скрупульозно дослідив професор Львівського університету Лев Войтович. Систему тутешніх оборонних валів, ходів, залізобетонних укриттів він вважає останнім словом фортифікаційного мистецтва початку ХХ століття. 100 років тому тут розміщувався гарнізон із 10 тисяч вояків австро-угорської армії, 23 польові укріплення, вісім артилерійських батарей з потужними гаубицями, добре замаскованих від розвідувальних літаків та аеростатів, кулеметні гнізда. Стріляли гаубиці із закритих позицій, координати їм з ближніх висот передавали по польовому телефону корегувальники. У «печерах» розміщувалися арсенали боєприпасів, лазарет. Миколаївська фортеця була позначена як стратегічний об’єкт противника на картах царських генералів Брусилова, Корнилова…

Про все це можна буде забути, якщо на територію ділянки «Дроговизька» заїдуть екскаватори і поблизу «печер» почнуть черпати пісок. У лютому Миколаївська райрада, дбаючи про додаткове джерело наповнення бюджету (але не дуже вникаючи у суть питання), дала згоду ТзОВ «Торговельно-промислова компанія «Західінвест-Партнери» на геологорозвідувальні роботи у згаданому районі. Це викликало спротив миколаївців. На громадських слуханнях вони, як і жителі сусіднього села Дроговижа, виступили проти будь-якої підприємницької діяльності на цій території. Аргументували це ще й тим, що добування піску призведе до ерозії ґрунтів, зруйнує водоносні шари, які живлять довкілля, зокрема, Дністер, популярні місця відпочинку — озеро Тростянець і Байкал.

Під тиском виборців на наступній сесії районні депутати своє «добро» скасували, скерували негативний висновок у Державну службу геології та надр України. На захист миколаївської фортеці стали кілька народних депутатів, які надіслали відповідні звернення до Генпрокуратури. Проти ще одного піщаного кар’єру на околицях Миколаєва у стінах парламенту виступив мер міста Андрій Щебель, науковці. Не збираються віддавати у руки підприємцям цей оазис і рядові жителі міста. Дехто з них погрожує «фортечним Майданом» і каже про уже приготовлені «коктейлі Молотова»…