Магія фарб та металу

В арт-галереї PROART GALLERY — виставка робіт живописця Остапа Патика та художника і скульптора Петра Старуха.


Петро Старух та Остап Патик на відкритті виставки. Фото Оксани Тарнавської

На виставці «Парадигма» представлено роботи відомих львівських митців: картини на полотні Остапа Патика, виконані олійними фарбами, та композиції в металі Петра Старуха. Остап Патик — засновник Школи емоційного живопису імені Володимира Патика для дітей та дорослих. Його роботи — у приватних колекціях в Україні, США, Китаї, Єгипті, Туреччині, Німеччині, Іспанії, Франції, Бельгії. Петро Старух працює в галузі декоративно-прикладного мистецтва. Учасник численних перформенсів, міжнародних симпозіумів зі скульптури, бієнале. Виставка приурочена до 140-річчя Національного лісотехнічного університету України та 25-річчя кафедри дизайну, викладачами якої є Остап Патик та Петро Старух.

Картини Остапа Патика різножанрові: пейзажі, картини з натури («Китайське село. Будинок теслі», «Єгипет. Полудень», «Стамбул»), натюрморти («Півонії», «Польові квіти», «Феєрія»). У живописі — позитивні емоції, енергетика автора, яскраве бачення світу.
— Квіти малюю вдосвіта, коли вони щойно прокинулись і на них ще є краплини життєдайної роси, а я ще не зустрічався з жодною людиною. Лише в такі миті на полотно передаються чисті і свіжі емоції. Малювати квіти треба швидко, бо наступної миті вони вже зміняться. А отже, зміняться враження митця, відчуття, а відтак — барви. Я побував у близько 40 країнах світу. В кожній — писав картини з натури. Є у мене гарна традиція: на Великдень їздити до Стамбула (Туреччина). Цього року, наприклад, з сім'єю святив паску у християнському храмі Святої Софії. У Стамбулі написав шість картин, чотири з яких представив на виставці, — розповів журналісту «ВЗ» Остап Патик.

З яскравим подихом кольору, потоком емоцій, образів, гармонійним наповненням форм, ліній, площин картин Остапа Патика гармоніюють динамічні, авангардні, асоціативні композиції у металі та емалі Петра Старуха: «Сідней», «Барселона», «Кіото», «Акапулько». Його композиції — експериментальний пошук моделі світу, його простору, відчуття безмежності та розмаїття за допомогою виразних символів та кодів.

— Мої роботи — мої мрії, — каже Петро Старух, помічаючи моє зацікавлення композицією «Монако». — Можливо, мрії, втілені у композиціях, допоможуть мені побувати в країнах, в яких ще не був. Моє «Монако», наприклад, це аверс, а реверс, думаю, зовсім інший. У композиціях втілюю те, що, можливо, відбулося зі мною в попередньому житті або відбудеться у наступному…