Трампи приходять та забираються геть, а американський народ залишається

Такої ганебної поведінки західної держави світ не бачив з часів мюнхенської змови, коли уряди Франції та Великої Британії здали Гітлеру Чехословаччину.

Але тоді порушення всіх моральних норм урядами європейських демократій було зумовлено невигідним балансом збройних сил між ними та тоталітарною Німеччиною. Їхня таємна надія була на те, що вдасться збройні сили Німеччини скерувати у бік Радянського Союзу. Ці надії справдилися, Гітлер напав на Радянський Союз і тим врятував Велику Британію від окупації. Врешті решт, після вступу США у війну і надання ленд-лізу Радянському Союзу союзникам вдалося знешкодити потужного тоталітарного ворога.

Наразі, про військову перевагу тоталітарної росії над США не йдеться. Збройні сили росії не можуть здолати навіть українську армію, яка має у десятки разів менше ресурсів, ніж збройні сили США.

То заради чого вони ставлять агресора та його жертву на одну дошку та й ще хочуть винагородити агресора за рахунок українських територій?
Адже наївно вважати, що США у такий спосіб хочуть скерувати збройні сили росії у бік Китаю. Китай є основним торговим партнером росії. Саме туди йде левова частка російських енергоносіїв, що приносить значну частину доходу російського бюджету. Китай може виграти війну з росією, просто припинивши торгівлю з нею. Тож скерувати російську зброю у бік Китаю неможливо.

То в чому ж полягає інтерес США, заради якого вони погрожують припинити військову допомогу Україні, якщо вона не погодиться на капітуляцію, яку президент Трамп соромливо називає миром?

«Перші ознаки свідчать про те, що адміністрація Трампа готова піти на компроміс із суверенітетом України заради вигоди росії, і це ганебно. Жоден американський президент за останні 80 років і, мабуть, за 100 років до цього, не пішов би на таку угоду», — пояснює пані Корі Шейк в інтерв'ю газеті Нью-Йорк таймс.

Вона має досвід роботи у Держдепартаменті США, міністерстві оборони та Раді національної безпеки США. А для чого ця адміністрація США хоче, щоби Україна позбулася суверенітету та територій? Цього пані Шейк прямо не пояснює, бо боїться навіть припускати логічну відповідь. Але всі її проміжні і добре аргументовані зауваження підводять до правильної відповіді. Відповідь виглядає неймовірною і дуже цинічною. Ця адміністрація хоче зіштовхнути не росію з Китаєм, що є нереальним, а скерувати росію у бік Європи! Навіть думка про це здається крамольною: як своїх союзників по НАТО зіштовхувати з росією? Який мотив для таких злочинних дій? Мотив є. А частина політиків усіх країн, включно зі США, належить до надзвичайно цинічних приматів. Наразі Європа доправляє до США на 350 мільярдів доларів більше товарів, ніж завозить зі США. А у разі війни з росією, Європа потребуватиме дуже-дуже багато товарів з Америки, так що буде все навпаки. Крім того, торгівля Європи з Китаєм припиниться, бо Китай буде змушений продовжувати допомагати росії. А якщо Китай не зможе продавати свої товари Європейському Союзу, то його економіка суттєво послабне, бо ЄС є найбільшим ринком збуту для Китаю, навіть більшим, ніж ринок США.

За таким сценарієм економіка США буде швидко розвиватися, а її уряду буде легко розраховуватися з боргами. То чому ж тоді відразу не припинити допомогу Україні, щоби прискорити такий сценарій? А тому, що у Конгресі США далеко не всі підтримують таку ганебну політику.

Призначення відверто антиукраїнських кандидатур на посади міністра оборони та директора національної розвідки США пройшло у Сенаті з дуже незначною більшістю голосів. Якщо би хоча б ще один республіканець проголосував проти, то не був би призначений міністроборони майор Піт Хегсед, а якби два сенатори проголосували проти, то підполковник Тулсі Габбард не очолила би усі 18 розвідувальних відомств США. Якщо президент Трамп занадто відверто покаже, що скеровує росію для нападу на Європу, то центристські сили обох політичних партій США можуть зажадати усунення президента Трампа від посади, проголосувавши за імпічмент. Тому адміністрація має діяти хитро, звинувачуючи у всьому Україну.

Тому-то й бачимо хаотичні дії президента Трампа, який щодня змінює свої оцінки президента Зеленського. Для цього і стверджує, що це Україна напала на росію, а не навпаки, і не путін є диктатором, а Зеленський. А тепер Україна відмовляється від «миру» запропонованого адміністрацією Трампа, тому слід її кинути під гусениці російських танків.

А якщо Україна погодиться на капітуляцію, то це все одно буде лише першим кроком до її повного поглинання росією. Ніяких гарантій адміністрація Трампа давати Україні не збирається. Після здачі України, Трамп вийде з НАТО, запрошуючи широким жестом росію до подальшої агресії. А коли росія нападе на Польщу чи Литву, прийде на допомогу тій самій Європі. Але ця допомога буде зовсім недешевою.

Що робити Україні та європейським державам за таких обставин?

По-перше, пояснювати до чого веде адміністрація президента Трампа самому американському народові. І чим раніше розпочати цю роботу, тим краще. В американського народу, а також і його представників у Конгресі США ще збереглося багато гідності та здорового глузду, щоби відкинути таку ганебну політику уряду.

Тим часом, слід кріпити єдність і військове співробітництво між усіма європейськими країнами та Україною. Для цього Європейський Союз має розглянути питання про надання Україні ленд-лізу на велику суму у 250 мільярдів доларів.

Ніякою доброчинністю північних країн Європи таку суму не назбирати. Це може зробити тільки ленд-ліз. Гроші ленд-лізу підуть на замовлення військової продукції в усьому військово-промисловому комплексові Німеччини, Великої Британії, Норвегії, Швеції та всіх інших європейських країн, що здатні виготовляти військову продукцію, якої потребують ЗСУ.

Крім того, частина цих грошей може бути розміщена на заводах і у США, бо перефразовуючи відоме прислів'я можна сказати: «Трампи приходять та забираються геть, а американський народ залишається».

На які ж бізнесові групи спирається адміністрація президента Трампа у цій ганебній політиці?

У першу чергу на нафтогазовий комплекс США, якому потрібні високі ціни на нафту і який дуже поспішає, бо розуміє: як нічого не буде робити, то років через 40 попит на нафту буде значно меншим, ніж сьогодні. Тож треба заробити якомога більше сьогодні, щоби вкласти ці прибутки у галузі, що даватимуть прибутки завтра і через 40 років.

Мабуть, і певні кола у військово-промисловому комплексі США теж не проти. Тому що у разі війни у Європі, в них буде багато замовлень від європейських урядів. Та й взагалі, усім виробникам, що конкурують з європейськими товарами на внутрішньому ринку США, корисно позбутися конкурентів, які через війну припинять експорт до США.

І вся ця зовнішня політика США вибудовується через те, що борг США у 36 трильйонів доларів стає все важче обслуговувати. Борги здавна спонукали уряди до війни. А особливо приємно цинічним політикам, коли війну можна вести чужими руками.

Але є і гідний спосіб позбавлення від боргів. Він, щоправда, вимагає від урядів непопулярних дій.

Так, все це важко впроваджувати, бо потребує одностайності різних політичних сил, дисципліни та витримки. Але це чесно і гідно великої держави, якою поки що залишаються США.

13 червня 1940 року прем'єр-міністр Великої Британії Вінстон Черчилль вимовив промову у парламенті. В ній були такі рядки: «Мені немає чого вам запропонувати, крім крові, праці, сліз і поту».

Народ і парламент Великої Британії прийняли цю гірку пропозицію прем'єра. Агресора здолали. Тому Велика Британія залишається вільною, незалежною та гідною державою і в наші дні. Український народ та парламент теж підійшли до критичного моменту своєї історії у ці дні. Тому слід нагадати ще один вислів Черчилля: «Той, хто між ганьбою та війною обирає ганьбу, отримає і ганьбу і війну».