Америка все-таки йде з Афганістану

Президент США Джо Байден повідомив, що з 1 травня Вашингтон розпочне виведення свого військового контингенту з Афганістану. Воно має завершитися до 11 вересня. «Поспішного виходу не буде, — цитує Байдена „Німецька хвиля“. — Ми зробимо це відповідально, обдумано й безпечно, у повній координації з нашими союзниками й партнерами, які зараз мають в Афганістані більше сил, ніж ми».

За інформацією Reuters, Джо Байден підкреслив, що з Афганістану будуть ви­ведені не лише американці, а й військо­ві з інших країн НАТО. Повне виведення вояків США з Афганістану має заверши­тися до 1 вересня. Крайній термін — до 11 вересня, тобто, за словами Байдена, «до того, як ми відзначимо 20-ті рокови­ни жахливого нападу, який був здійсне­ний 11 вересня».

Ідеться про 2001 рік, коли терорис­ти «Аль-Каєди» захопили у США чотири пасажирські літаки. Два з них терорис­ти скерували у вежі Всесвітнього торго­вельного центру в Нью-Йорку, один врі­зався у будівлю Пентагону у Вашингтоні, ще один упав на землю у штаті Пенсиль­ванія. Усього внаслідок теракту 11 ве­ресня 2001 року загинули 2996 осіб.

Джо Байден, пише «Німецька хви­ля», нагадав, що він уже четвертий пре­зидент США, за якого американські війська перебувають в Афганістані, і за­явив, що не хоче передавати цю відпо­відальність своєму наступнику. «Час за­вершити найтривалішу війну, яку вела Америка, — наголосив Байден — Амери­канським військам час повернутися до­дому».

За інформацією AP, зараз в Афганіс­тані перебувають 2500 американських військових, а також близько 7000 вояків із інших країн НАТО. За майже 20 років присутності американців у Афганістані там загинули понад 2200 солдатів США, близько 20 тисяч були поранені. Опе­рація в Афганістані коштувала бюджету США близько трильйона доларів.

Рішення про виведення військ із Афга­ністану прийняла ще адміністрація попе­реднього президента Дональда Трампа. У лютому 2020 року США підписали уго­ду з радикальним ісламським рухом «Та­лібаном», обіцяючи в обмін на гарантії безпеки з боку талібів (ті мали припини­ти напади на військових НАТО і союзних держав) повністю вивести свої війська з Афганістану — вже до середини 2021 року. Таліби, своєю чергою, обіцяли аме­риканцям припинити контакти з теро­ристами й розпочати мирні переговори з урядом Афганістану

Коли президентом став Байден, його адміністрація заявила про намір пере­глянути угоду з «Талібаном», укладе­ну за президентства Трампа. Як пояс­нив у січні 2021 року радник президента США з нацбезпеки Джейк Саліван, Ва­шингтон бажає переконатися в тому, що «Талібан» справді виконує взяті на себе зобов’язання. Афганський уряд такі на­міри нової адміністрації привітав, адже, як зазначив заступник глави МВС Афга­ністану Седік Седіккі, угода США з талі­бами «наразі не дозволила досягти мети — припинити насильство з боку «Таліба­ну». Мовляв, таліби не виконують взятих на себе зобов’язань…

Що буде в Афганістані після виведен­ня звідти військових США та їхніх союз­ників? Цей процес створить великі ри­зики, зазначає АР. Зокрема, збільшить вплив «Талібану», який цілком може при­йти до влади в Афганістані. Утім, Ва­шингтон вважає, що зможе забезпечити себе від потенційних терористичних атак із боку ісламських радикалів і без постій­ного військового контингенту в Афганіс­тані… А «Талібан» стане головним болем насамперед для сусідів Афганістану. Зо­крема, для ісламських Таджикистану й Узбекистану, які таліби розглядають як об’єкти для своєї подальшої експансії (якби так сталося, біженці з цих держав «рвонули» би, зокрема, до Росії), а також для Китаю, який застосовує масові ре­пресії щодо власного мусульманського населення, уйгурів. Вони проживають у Синьцзян-Уйгурському автономному ра­йоні, який межує, зокрема, з Афганіста­ном. До речі, у цьому автономному райо­ні діє угруповання «Східний Туркестан», що виступає за створення на території кількох сусідніх країн єдиної мусульман­ської держави.