У моді - екобукети
М’ята, чебрець, волошки, маки, шавлія, ромашки, дзвіночки, горицвіт, материнка, польові й високогірні трави… Усі ці дикорослі рослини усе частіше стають складовими найстильніших букетів. А оскільки можуть довго зберігатися, бо не зрізані, а висаджені в горщики, то такі композиції узагалі «безцінні». Саме так вважає Поліна Рошко з Мукачева, квітникарка, що другий рік поспіль займається створенням унікальних екобукетів
Пані Рошко з дитинства любила квіти. На підвіконні завжди тісно було кактусам, фіалкам, орхідеям, бегоніям, а подвір'я рясніло мальвами, трояндами, чорнобривцями. Але найбільше дівчину усе ж приваблювали дикі рослини.
— Пригадую, у дитинстві ми поїхали з татом до лісу, — каже Поліна. — Не знаю, для чого, але вирвала я собі молоденького дуба із землі. Удома посадила його біля будинку. На жаль, засох цей дубок, і я два тижні за ним плакала. Потім викопувала у полі ромашки та дзвіночки і висаджувала вдома у вазони. Дуже раділа, коли рослини наступного року зацвітали… Це було таке собі дівоче бажання мати біля себе частку дикої природи.
Уже в дорослому віці прочитала цікавий матеріал у соцмережах про жінку із Запорізької області, яка займається екобукетами. О, як мене це надихнуло! Вирішила, що й сама хочу спробувати вирощувати рослини з лісів і полів у домашніх умовах.
І вже незабаром Поліна висадила біля хати невеличкий «гібридний сад» із дикорослих квітів і трав. Поступово його розширювала і доповнювала новими насадженнями.
— У мене зараз біля дому пахне м’ята, «дзеленчать» лісові дзвіночки і зеленіють маленькі ялинки, а також мініатюрні туї. Загалом маю понад 30 різних видів диких насаджень. Та попри все, мої улюблені квіти — ромашки. Аби вони якомога довше тішили око, купила собі й декоративні види одомашнених квітів. Чим цікаві ці композиції? Передусім тим, що такі квіти не в’януть наступного дня, бо вони у вазонах, і водночас це не мертві штучні квіти. Вважаю, це найкращий варіант рослинної композиції! І екологічно, і гарно, і надовго! Такий букет є багаторічним і органічним.
Оскільки живу на околиці міста, то всі рослини ростуть у натуральних умовах. Звісно, не оброблені жодними хімікатами.
Робота з рослинами забирає багато часу. Але Поліні така творчість подобається. Жартує, що у когось грядки, а у неї — квіти. «Рада, що займаюся тим, що приносить справжнє задоволення. Рослини відчувають, хто до них як ставиться. За турботу віддячують пахощами та чарівними квітучими бутонами. А от вирощування городини мене не цікавило ніколи. Чоловік мене підтримує, але не допомагає, бо до своїх квітів нікого підпускати не хочу».