І ворони бувають рейдерами…
У представників тваринного світу багато манер нагадують наші з вами — позитивні і зі знаком мінус. У них є все: колективізм і відособленість, дружба і ворожнеча, любов і ревність, скромність і нахабство. Злодійство, ба навіть рейдерство теж панує між тими, кого ми називаємо «братами нашими меншими»…
Цікаво спостерігати за тваринами, які місцем свого життя обрали територію біля головного автовокзалу Львова. Собаки, коти, які «прописалися» тут, нікого чужого зі свого роду-племені сюди не підпускають. Бо вважають, що тут — їхній «особистий простір»". І не тільки вони так думають.
Одностайні з ними і автовокзальні ворони.
Дивлюся — два середньої величини круки у траві біля проїжджої частини знайшли собі щось смачненьке. Витягли і, притримуючи лапкою, наминають. Здалека здається, що то — шматок пінопласту. Може, хтось не знає, але цей «корм» птиця, у тому числі - домашня, споживає з особливо великим задоволенням.
Впоралися з однією порцією, взялися за другу. Аж тут чорною тінню-хмарою надлетів і приземлився поруч масивний крук. Розчепірив крила, як бандити у 90-х — пальці. Клюнув у голову одну ґаву, другу, грізно подивився на них, голосно каркнув — і ті, облишивши свої трофеї, незадоволено відлетіли геть. Крук-рейдер чітко дав всім зрозуміти, хто на цій території - «смотрящій». І, розігнавши «чужаків», узявся продовжувати розпочату ними трапезу.