Чи мають батьки стукати у двері, коли заходять у кімнату до підлітків?

Психологи вважають, що підлітки обов’язково повинні мати особистий простір, і батьки мають його поважати. Нині у TikTok є чимало відео про те, що батьки повинні стукати у двері, коли заходять у кімнату до своїх чад… Зізнаюсь, раніше я про це навіть не задумувалася…

Про особистий простір підлітків «Високому Замку» розповіла психологиня Ольга Авраменко.

Що важливо врахувати?

— Якщо у дитини підліткового, чи юнацького віку є своя кімната, або свій особистий простір, то його треба поважати, — каже Ольга Авраменко. — Це буде ввічливо, якщо ми хочемо зайти у чийсь простір, запитати дозвіл туди зайти. Або іншим чином продемонструвати дитині свою присутність…

Бачила у TikTok відео про комунікацію батька з його дитиною, яка має вади слуху. Зрозуміло, що постійно дитина не носить слуховий апарат. Тож батько, коли хоче зайти до кімнати дитини, трішки відчиняє двері та блимає вимикачем… Таким чином стукіт у двері він замінив на блимання світлом.

Я вважаю, що дитину потрібно поступово знайомити з її особистим простором та особистим простором батьків, — продовжує розмову психологиня. — У батьків є спальня, якщо дитина хоче зайти, має постукати у двері. Вона також не повинна вриватися у туалет…

Ці правила не мають з’являтися у сім'ї за один день, коли дитині, наприклад, виповнилося 10 років. Їх потрібно вводити поступово. Батьки мають обговорити з дитиною усі деталі. І ці правила мають бути спільними. Якщо батьки стукають, коли хочуть зайти до кімнати дитини, то так само дитина має стукати, коли хоче зайти у кімнату до батьків.

Є багато суперечливих думок щодо того, чи потрібно ставити на дверях у дитячу кімнату замок. Я вважаю, якщо замок є на дверях батьківської спальні, то у дитини на дверях дитячої кімнати він теж має бути.

Треба також пам’ятати, що до 5 років у дитини ще немає розуміння, що таке особистий простір, або окрема кімната. Це розуміння з’являється поступово. У 5−7 років це усвідомлення уже буде. Тому загальна рекомендація — поважати особистий простір та обговорювати з дитиною, як саме вона бачить правила дому.

Поділюсь власним досвідом. Я помітила, що до 13 років мій син якось не надто реагував, коли я несподівано з’являлася у його кімнаті. А тепер по його претензійному вигляду розумію, що маю запитати дозвіл зайти до його кімнати… Ну, що ж, настав час ці питання з дитиною обговорити.