Без жодної копійки з бюджету

Йдеться, як наголосила у розмові з нами староста Вороблевич Надія Васишак, про споруджений у самому центрі села, навпроти адміністративного приміщення сільради, сакрального пам’ятника односельцям, які в різний час віддали своє життя за свободу і незалежність України.

У Вороблевичах, де станом на сьогодні разом із новоприбулими співвітчизниками, проживає близько 1800 осіб, є все для того, щоб жити у мирі та злагоді, на радість собі та людям. Навіть тепер, коли, зважаючи на військові реалії, далеко не всім вітчизняним підприємцям вдається втримувати «рівновагу», у селі успішно працює новостворена кролеферма «Кролик — Центр» та відділення корпорації «Захід — Агро — МХП». Таке вже село, такі тут традиції. У Вороблевичах ніколи не пасли задніх, завжди вміли давати собі раду з труднощами. Якби не війни…

Ці хлопці ще повернуться додому. Але не всі

Багато жителів села у різний час полягли на полі бою задля того, щоб ми мали свою державу, була Україна. Найпекучіше свіжі рани болять. У селі свято шанують новітніх героїв, всі знають, пам‘ятають тих, хто, захищаючи нашу свободу, віддав найдорожче, своє життя упродовж спочатку гібридної, а потім вже нічим не замаскованої, кривавої війни росії проти нас. Задовго до її початку від снайперської кулі у центрі Києва, коли українці масово проти режиму Януковича повстали, поліг житель села, одвічний воїн Небесної сотні, Герой України Йосип Шілінг. Він став першою, але, як виявилося згодом, не останньою жертвою нашого підступного північного сусіда. Того самого, хто братом себе величав та кому Україна взамін на гарантію про нашу територіальну недоторканість передала не лише атомну зброю, а й свої ракети, найновіші літаки та інше сучасне озброєння. Після цього «брат» показав себе, ким насправді є. Серед тих, хто сьогодні зі зброєю в руках рішучу відсіч йому дає, і жителі Вороблевич перебувають. Бог добрий, ці хлопці ще повернуться до рідних та близьких додому. Але не всі. Ніколи вже не побачать рідні та близькі Романа та Михайла Андрієвських, Ігоря та Михайла Патинів, Романа Сивохіпа та Федора Романіва.

Коштом небайдужих

«Це наші Герої, яких ми повинні завжди пам’ятати», — наголосила в своєму виступі на церемонії відкриття пам’ятника Надія Васишак. Пам’ятний Хрест у Вороблевичах споруджено без жодної копійки з бюджету, виключно за кошти благодійників. На цю священну справу родина Андрієвських 140 тис. грн пожертвувала. Завдяки їхнім коштам, а також відчутної фінансової підтримки, яка надійшла від директора розташованого в Меденичах зоопарку «ЛІМПОПО» Сергія Костіва, БО БФ «МХП-Громаді», керівника МПП «Транспортник» Володимира Кузбита, керівника ТОВ «Кролик — Центр» Золтана Мастеляка, директора ТОВ «Єдина нафтогазова компанія» Ксенії Процикевич, директора ТОВ «Георозвідка» Степана Козицького, підприємця Ганни Мізерник, функціонуючих у селі трьох церковних комітетів у Вороблевичах не лише Пам’ятний Хрест споруджено. Тут закладено «Алею Слави», створено новий сакральний простір, який, як було сказано на урочистому відкритті, став символом української незламності, а також нагадуванням — пересторогою всім нам: своє потрібно берегти та цінувати. І захищати! Ніколи, нікому не можна поступатись тим, що лише нам належить. Ані ворогам, ані друзям.