Відрощував волосся 10 років і встановив рекорд

Завжди захоплююся дівчатами, у яких «руса коса до пояса». Знаю, що у час війни багато довгокосих красунь обрізають волосся, виставляють на продаж і отримані кошти віддають на потреби наших захисників. А нещодавно довідалася про новий рекорд України на тему «довгого волосся». Його встановив 25-річний системний адміністратор з Одеси — Павло Соколовський.

Про це журналістці «ВЗ» розповіла керівник Національного реєстру рекордів України Лана Вєтрова.

За словами пані Лани, Павло 10 років не підрізав волосся. А на встановленні рекорду України пообіцяв продати зрізане волосся на аукціоні і задонатити кошти на потреби ЗСУ.

Коли робили заміри під час реєстрації рекорду, присутні здивувалися — довжина коси 104 см. Ще 15-річним хлопцем Павло Соколовський експериментував зі стильними стрижками. Спочатку це був андеркат (з боків волосся виголене, а на маківці чубчик. — Г.Я.). А потім це вже був топ кнот, коли волосся на маківці зв’язувалося у «хвостик».

— Згодом хлопці зістригали свої «хвостики», а я, навпаки, відрощував, — каже Павло. — Дівчина, з якою зустрічався, казала, що їй подобається така стрижка, вона навіть допомагала мені заплітати косу. Підтримувала мене також і мама, їй подобалося, як я виглядаю.

— Чи не було випадків, коли на вулиці хтось з перехожих міг дорікнути, мовляв, хлопець з такою косою?

— У більшості випадків я косу ховав. А ті люди, з якими я працював, нічого не казали. Косу зазвичай заправляв під футболку, щоб не заважала. Ну, а хто бачив, лише запитував, як довго відрощую волосся. Та й у мене ніколи не було аж таке «патлате» волосся. От і рекорд зафіксували у номінації «Найдовша чоловіча коса у зачісці топ кнот».

— Чи вдалося вже продати косу з аукціону?

— Не міг так довго чекати, поки відбудеться реєстрація рекорду. Тому попередньо задонатив на потреби наших захисників 50 тисяч гривень. А якщо вдасться провести той аукціон, то мрію, щоб організатори аукціону поставили початкову ціну 10 тисяч гривень.

— Але довга коса — не єдиний рекорд, який було зафіксована на ваше прізвище того дня. Маєте ще таке дивне хобі - колекціонуєте цукрові стіки…

— Найбільшу колекцію цукрових стіків має американець — понад 13 тисяч штук. У мене ж — 550 стіків. І кожен з них унікальний.

— З чого усе почалося?

— Мій брат почав колекціонувати «солодкі моменти» з подорожі. Тобто з кожного міста привозив цукровий стік. Але він чомусь не записував — звідки той чи інший був привезений. Потім ту колекцію, а там було не більше 50-ти штук, передав мені. І вже тоді я почав записувати, тобто вести відповідний реєстр кожної «пачечки» цукру. На стікері я писав номер, а на папері за тим номером була повна характеристика: місто, звідки «приїхав» цукор, дата, а також коротенька розповідь, що мені найбільше у цьому місті сподобалося, чи, можливо, саме тоді я зустрів свого товариша, з яким довго не бачилися.