Фронтові коти люблять спати у бійців на грудях

Воїни сприймають їх як теплі клубочки миру

Ці песики-котики нагадують нашим воїнам про рідний дім, який ті захищають. Фото Миколи Савельєва
Ці песики-котики нагадують нашим воїнам про рідний дім, який ті захищають. Фото Миколи Савельєва

Від початку російсько-української війни у «Живому куточку» з’явилося багато матеріалів про тих, хто однією своєю присутністю, голосом, дотиком, поглядом полегшує суворі фронтові будні наших воїнів. Йдеться про приручених тварин, які живуть з нашими захисниками в окопах, у бліндажах, у бойових машинах. Сьогодні наша розповідь про котиків і песиків, які є підопічними редактора львівської газети «Ратуша», а нині — солдата ЗСУ, старшого стрільця 62-го батальйону 103-ї бригади Тероборони Миколи Савельєва та його бойових побратимів. Жорстока війна не зробила їх черствими. Є в цьому заслуга і братів наших менших.

— Першого нашого песика, Жульку, Богдан із позивним «Кателик» підібрав у розбомбленій «градами» Білогорівці, — розповів Микола кореспондентові «Високого Замку». — Там же надибали й чудового лабрадора, але в того пса знайшовся господар. Попри спротив деяких начальників, Бодя привіз «Жульку» з Луганської в Донецьку область, де вона не тільки прижилась, а ще й примудрилася завести чотирьох повненьких цуценят. Одному знайшли господаря, а троє ще чекають їх. Жулькою її назвали, бо вкрала три кілограми м’яса на борщ і десь його зарила…

А двох подібних на мишей котиків підібрав на дорозі наш побратим Олег з позивним «Бєня». Сіренького назвали Беніто — на честь «Бєні», а чорненький так і ходить неназваний. Коти люблять спати у бійців на грудях. Найбільше сплять з любителем розмаїтого звірячого царства «Кателиком». Зовсім не бояться собак.

Надзвичайно кумедні, мають різні характери. Бешкетники, непослухи. І водночас якісь надзвичайно зворушливі теплі клубочки миру на цій жорстокій і безжальній війні…

Схожі новини