«Коли ввели безвіз, професіоналів скоротили. Ніхто не міг подумати, що на Чехію буде такий бум…»

Місяць тому у газеті «Висо­кий Замок» вийшов репортаж з-під Візового центру, що на вул. Джерельній, 18, під назвою «Чергу як колись, так і тепер продають». У ній йшлося про те, що Генкон­сульство Польщі масово відмовляє українцям у видачі віз через те, що оформили страховку не у визначених компаніях… Звісно, і не тільки про це, побачили ми й деякі зловживання невідомих осіб, які за гроші продають місця у черзі. А ще наші чи­тачі скаржилися, що процес видачі віз консульство явно затягує… ГК РП у Львові надіслало на адресу редакції відповідь. Журналіст «ВЗ» ви­рішила знову піти до Візового центру, аби побачити, які відбулися зміни. Цього разу обрала другу половину дня та кінець тижня, аби порівняти з попереднім візитом.

Оcь що написало Генкон­сульство Польщі у Львові: «Ми розуміємо, що деякі погляди у статті були висловле­ні надто «гаряче», під впливом емоцій громадян, які незадово­лені візовими рішеннями. Однак деякі порушені питання, такі, як медичне страхування подорожу­ючих, є настільки важливими, що повинні бути додатково уточнені.

Ми встановили, що поліси не усіх страхових компаній до­зволяють повернути витрачені кошти. Особи, які заявляють про отримання польської національ­ної візи, не завжди усвідомлюють обмеження щодо відповідаль­ності страховика у конкретних випадках, які включені в умови страхування. Це призводить до проблем, які мають ці особи у випадку потреби скористатися медичними послугами у Польщі.

Тому польські консульські установи в Україні приймають виключно поліси медичного страхування подорожуючих від фірм, які гарантують повну від­повідальність страховика у межах страхової суми і в обсягах послуг, зазначених у полісі.

Відповідно до Закону про іноземців від 12 грудня 2013 р., приймається страховий поліс, страхова вартість якого стано­вить не менше 30 000 євро і який діє протягом запланованого пе­ребування іноземця на території Польщі, та який охоплює будь-які витрати, що можуть виникнути під час перебування іноземця на цій території, у зв’язку з не­обхідністю зворотної подорожі з медичних причин, потребою надання екстреної медичної до­помоги, невідкладного лікування у лікарні або, у зв’язку зі смертю застрахованого, у якому стра­ховик зобов’язується покрити кошти наданих медичних послуг безпосередньо суб’єкту, який надав такі послуги на основі ви­писаного суб’єктом рахунку.

Особи, які придбали медичне страхування на подорож, повинні уважно перевірити умови свого медичного страхування. Деякі додані до заяви на отримання візи поліси медичного страху­вання передбачали вимогу по­криття витрат наданих медичних послуг безпосередньо застрахо­ваною особою за свій власний кошт і подальше відшкодування цих витрат у страховика в країні, у якій був придбаний поліс.

На основі зазначеного аналізу страхових полісів був створений перелік страхових компаній, по­ліси яких можна визнати такими, що задовольняють вищезазна­чені умови та можуть становити основу для видачі національної візи, оскільки будуть виконані інші умови, необхідні для отри­мання візи.

Перелік страхових компаній не закритий, і зацікавлені стра­ховики можуть надіслати у По­сольство Республіки Польща у Києві пропозиції своїх страхових продуктів, спрямованих на отри­мання акредитації.

Слід також нагадати, що з моменту подачі заяви візове рі­шення приймається протягом тижня, натомість більш складні випадки вимагають додаткової перевірки і розгляд заяви може бути продовжений до одного мі­сяця, а у деяких виняткових ви­падках навіть до трьох місяців. Існує також можливість розгляду справи терміново, але не мен­ше, ніж протягом трьох робочих днів, що пов’язано з додатковою оплатою у розмірі 30 євро і отри­мання попередньої згоди консу­ла. Не може бути ситуації (такої, як описана у статті), у якій особа, що подала заяву про отримання візи у Візовому центрі, отрима­ла інформацію від приймаючого документи працівника, що візу заявник отримає через три міся­ці. Час очікування рішення знає лише консул, який розглядає за­яву про отримання візи.

Абсолютно не зрозумілим є описаний випадок оплати за міс­це у черзі. Кожна особа, яка за­реєструвалася у Візовому центрі, має призначену конкретну дату та час подачі документів на візу і має гарантію, що якщо при­йде в призначений час, то буде прийнята без будь-якої додат­кової оплати. За діяльність недо­бросовісних груп людей або по­середників, які знаходяться біля Візових центрів, і за наївність їх­ніх «клієнтів», які платять їм гро­ші, ні Генеральне консульство, ні Візові центри не можуть нести ніякої відповідальності".

Що ж ми побачили цього разу? Не встигла я наблизити­ся до Візового центру, чую, як чоловік обурюється, що у нього так довго приймали документи на візу. «Ми з Закарпаття, — каже пан Роман. — Працівник центру натиснула на мій номерок, і я пі­дійшов до віконечка. А вона каже: «Пробачте, я помилково натис­нула на ваш номер». Через дея­кий час знову підходжу: «Може, ви мій номер анулювали?» — пи­таю. Вона: «Ні». Півгодини мину­ло, година… Видно, вони мене «скинули» у кінець черги. У Візо­вий центр я зайшов о 8.30, а вий­шов звідти «по другій».

До речі, пан Роман сказав, що у нього страховки не вимагали, бо він оформляв робочу візу на два роки. «Страховку буде опла­чувати фірма, на місці», — додав чоловік.

Черги біля Візового центру у другій половині дня не­має. Я підходжу до дверей. На вході мене ніхто не перевіряє, і я заходжу до зали. Бачу пе­ред собою «ліс» віконечок… Та працюють лише декілька з них. Сідаю у крісло і спостерігаю за процесом. За мить біля мене всілася блондинка середніх літ. Пильно вдивляється у монітор, аби не пропустити свій номер. Жінка каже, що спочатку по­їхала до Польщі на роботу за біометричним паспортом. А тепер ось хоче мати річну візу. Планує влаштуватися на авто­мобільний завод. Ось на екрані з’являється її щасливий номе­рок, і вона біжить до віконечка…

Запитую у жінки, яка тільки-но зайшла до зали, чи має пробле­ми з оформленням візи? «Я вже другий раз прийшла, — каже жі­ночка. — То одне, то друге. Стра­хова компанія зробила у моєму прізвищі помилку. Мусила бігти на І. Франка, виправляти. (Стра­ховка від компанії ПЗУ Україна. — Авт.). До речі, я двічі зіткнулася з тією самою проблемою. Бачила, як молодий чоловік вдруге біг до Візового центру, бо страховики помилилися в одній літері…»

Помічаю, як прибиральниці шурують підлогу. А ось робота у віконечках просувається мля­во… «Я у шоку. Приходжу сюди, як до пекла!» — обурюється мо­лода дівчина. Дізнаюся, що вона працює менеджером у поль­ському ресторані. Паралельно вчиться. «У них постійні зміни. За кордоном без документів ти ніхто. Приїжджаєш у свою рідну країну — до тебе ставляться, як до меншовартості». Правда, ді­вчина не до кінця знає усі візові процедури. Вона сподівалася, що оформлення паперів не займає стільки часу. Ось менеджер Візового центру підводить її до віконечка. Вона мені подає знак, мовляв, все o’кей!

Що мене здивувало, поки я сиділа у залі, до мене жодного разу ніхто не підійшов і не запи­тав, чи потрібна мені допомога? Попри те, що молоді працівниці Візового центру з пластиковими коробками постійно проходили повз мене… Зате коли я вихо­дила, розговорилася з одним із працівників. Поцікавилася у нього, чому сьогодні людей так мало? «Зранку були. Об 11−12 годині тут море людей! Зараз на отримання візи приходять. Вчора багато документів на Че­хію отримували», — зауважив мій співрозмовник.

Запитую, чому працівниці так довго відпускають клієнтів? «Працівників бракує… Коли вве­ли безвіз, професіоналів скоротили. Ніхто не міг подумати, що на Чехію буде такий бум. Зараз до Чехії на роботу їде більше людей, ніж до Польщі. Люди го­ворять, що поляки почали об­манювати і не платити. А чехи на якомусь деревообробному підприємстві платять тисячу до­ларів на місяць. Далекобійники мають півтори тисячі євро». Чую, як охоронець запитує у чоловіків на вході: «Колючі, ріжучі предме­ти є?». «Ні. Тільки шампанське і віскі. Їдемо з Праги», — голосно усміхаються заробітчани.