Подав свою карту України на рекорд Гіннесса

25-річний Роман Магоцький (на фото) з міста Комарного на Львівщині шукав себе у багатьох професіях — працював будівельником, офіціантом. Але вже чотири роки Роман організовує персональні виставки в Україні та світі. Хлопець став майстром-вишивальником: створює картини, ікони, патріотичні принти з бісеру. Велетенську (2,3х 2,6 метра) вишивану карту України Романа занесли до Книги рекордів України. Хлопець чекає на відповідь комітету Книги рекордів Гіннесса. Досі найбільшу вишивку бісером презентували в РФ, і її розмір був удвічі менший за роботу Романа.

У сім'ї Магоцьких Роман став вишивальником-першопрохідцем. “Якось мама принесла роботу своєї подруги, що вишиває бісером, — розповідає Роман. — Мене це зацікавило, прийшов до маминої подруги на навчання. До того вишивати не вмів взагалі. Спочатку вишив ікону “Свята родина”, захотілось спробувати складнішу схему. Так вишивання увійшло в моє життя”.

“Набивши руку”, вишивальник витрачає на роботу від трьох тижнів до трьох місяців, залежно від величини майбутньої картини. За 4 роки вишив понад 60 робіт. “Зараз схеми вишивок розробляю сам. Користуюсь чеським бісером — він однакової форми, має менше браку, аніж китайський. Купую або у магазинах, або через Інтернет замовляю — так трохи дешевше виходить”.

Хлопець організовував персональні виставки у Києві, Львові та області, в Будапешті. Частина робіт помандрувала в Італію та Америку. Планує організувати виставку у США для української діаспори. Каже, що роботи продає або дарує знайомим. “Оцінюю від 800 гривень, — розповідає Роман. — Найбільша сума, яку отримав, — 9 тисяч гривень за “Мадонну Голодомору”. Ця ікона, вишита в чорно-білих тонах, зараз розміщена в угорському парламенті”.

Патріотична тематика у роботах вишивальника почалася з сорочки, яку зробив для себе: манжети, комірець та груди розшиті синьо-жовтими бісерними ромбами з невеликими тризубами всередині.

На знамениту карту України у хлопця пішов рік і 20 кілограмів бісеру! “Увесь рік займався тільки картою, працював щодня по 12 годин. Почав вишивати 24 серпня 2013 року. Усі інші замовлення довелось відкласти. Багато знайомих відмовляли: “Ти здурів! Нащо воно тобі?”. Але сім'я мене підтримувала, тільки інколи сварилась, що бісер по всій хаті розкиданий, — сміється Роман. — На все про все пішло 1 мільйон 300 тисяч 600 бісеринок. Використав 48 кольорів і 11 тисяч метрів ниток”. Бісером розшите усе полотно — і біле тло карти, і калина по контуру, і пейзаж з хатками у правому кутку. Зараз хлопець вдосконалює роботу — зшиває кордони областей нитками та покриває фарбою, що світиться в темряві. Карту, на відміну від ікон чи вишитих сорочок, Роман не використовує — акуратно склав важезне полотно і зберігає вдома.

Роботу Роман виставив на аукціон, планує половину суми віддати на АТО. Поки що пропозиції надходили тільки з-за кордону, але хлопець хоче, щоб його робота залишилась в Україні.