Лайка вкорочує віку!

“Мені це у печінці сидить”, “мені від того голова пухне”, “я цього не переварюю, “я — мертвий”, “я — в шоку”, “не можу дивитися на себе у дзеркало”. “Повторюємо ці фрази з дня у день, а потім дивуємося, чому щодня болить голова, а їжа — не травиться, чому не вдається позбутися зайвих кілограмів, — каже кандидат філософських наук, доцент кафедри життєвих компетентностей Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти Ліліана Кудрик (на фото). — Російський професор Іван Бєлавський, доктор біології, 15 років вивчав, як впливає на організм людини навіть найменше односкладове слово. І встановив — ті, що лаються, виглядають і почуваються старшими за свій паспортний вік, часто хворіють, швидше вмирають”.

— Слова — матеріалізуються?

— Так. І прикладів безліч. Якщо спільно помолитися за зцілення — на ноги можна поставити навіть безнадійного хворого.

- Знайомі розповідали: дев'ять днів усією родиною відмовляли молитву до Святого Юди-Тадея — і хворого на рак успішно прооперували, хоча лікарі давали мізерні шанси на одужання! А подруга, яка не могла завагітніти, разом з чоловіком та батьками дев'ять вівторків молилася до Святої Марти, стала матір'ю...

— А як знахарки зашіптують рани? Наші предки розуміли зміст тих замовлянь. А їхні нащадки не розуміють, але повторюють, бо бачать їхню дію. Слова, вимовлені з любов'ю, заліковують душевні рани, образи, сумніви, розчарування. А прокльон може зламати долю цілому поколінню.

- Кажуть, найважчі прокляття — батьківські, бо вони завжди збуваються.

— Згодна, тому батьки повинні стежити за тим, що говорять. Деякі повторюють: “ти — дурень”, “ти — дебіл”, “ти — лінтюх”, “звідки ти взявся на мою голову?”, “ти мені набрид”, “я тебе вб’ю!” Вони закладають у голови своїх дітей негативну програму, яку ті неодмінно реалізують. Слова дорослих формують модель поведінки, триб мислення нащадків. Діти до 12 років не мають захисту і змушені користуватися енергетичною оболонкою своїх батьків. Східний мислитель Ошо казав, що “тюрми і психлікарні переповнені з вини батьків”.

- Негативні установки закладаються ще в утробі матері?

— Якщо дитина чує матюки з дня зачаття, народиться хворою та хворітиме впродовж цілого життя. Нецензурні слова ламають генетичний код, запускають процеси самознищення на клітинному рівні.

- І як розірвати зачароване коло?

— Не лише генетика визначає, яким буде наше життя, а й соціум, соціальні інститути (школа, сім'я, церква, держава). Та найголовніше — це ми самі, як будемо реагувати на виклики. Живіть у позитиві — тоді не матиме значення, що передали вам у спадок батьки чи намагалося нав’язати суспільство. Як каже американський проповідник Кенетт Коупленд, “ми — пророки власного життя, ми — ті, ким себе називаємо”.

- Але важко втриматися від міцного слівця, коли вдариш себе молотком по пальцю...

— Замість того, щоб “сипати” матюками, краще обмежитися вигуками “ой!”, “мамо!”, “щоб тебе качка копнула!” Проте краще взагалі викорінити зі своєї мови такі “вставні” слова. Бо це пустослів'я, злорікання. «Хіба ви не знаєте, що неправедні не успадкують Божого Царства. Не обманюйте себе: ні розпусники, ні ідоляни, ні перелюбники, ні блудодійники, ні мужоложники, ні злодії, ні користолюбці, ні п’яниці, ні злоріки, ні хижаки — Царства Божого не успадкують вони» (1 Кор. 6, 9-10). І ті, що “перемивають кісточки” ближнім, і ті, що дають брехливі свідчення, і ті, що дають присягу, яку завтра зламають. Святий Франциск Асизький, засновник ордену францисканців, жалкував, що “людина не має такої довгої шиї, як у журавля, щоб у ній слова застрягали, поховані у гробі тиші”.

- Одна із Заповідей Божих забороняє згадувати Ім’я Боже намарно.

— Я — не теолог. Але думаю, що такі вигуки, як “Боже!”, “Господи!”, “Ісусе Христе”, несуть у собі заряд позитивної енергії. Головне — вживати їх у правильному контексті та у міру. Якщо болить, щось тривожить чи виводить з рівноваги, то краще не вдаватися до лихослів’я, а прошепотіти слова молитви.

- Якщо слово може вилікувати фізичну недугу, то може її і спровокувати?

— Рак виникає, коли людина мучиться почуттям вини, сорому, живе у полоні страху. Але рак “пожирає” тіло не відразу. На початках лише руйнує тонкі структури біополя, які служать захистом для нашого організму. У людини є ресурс часу, щоб не допустити появи хвороби. Треба очиститися від негативних думок і звернутися до молитви.

- Цього достатньо, щоб побороти генетику та нейтралізувати дію канцерогенів?!

— Софія Бланк, автор книг “Благословення Всесвіту. Слово очищає біополе”, “Небесний код. Зцілення молитвами”, “Ангели з нами і серед нас”, яка очолює Науково-дослідний центр у США, каже, що достатньо. З допомогою удосконаленої кірліан-фотокамери робить “високочастотні” знімки аури людей та інших енергетичних структур (видимі частини біополя “зчитує” по кінчиках пальців). У людини хворої, яка лихословить, живе у полоні негативних думок, світіння аури тьмяне, аура рясніє розломами, через які витікає енергія, у ній є багато темних плям, а енергетичні структури мають вигляд монстрів, змій, чортів (їх дослідниця назвала демонічними). Після того як “пацієнт” сім разів прочитає будь-яку молитву своєю рідною мовою (за умови, що молиться щиро), аура наповнюється світлом, розриви закриваються, а енергетичні структури набувають геометрично правильних форм (квітів, зірок, сніжинок, метеликів, слоників, пташок). Ці структури Софія Бланк назвала ангельськими.

- Американська письменниця Луїза Хей стверджує, що подолала рак з допомогою словесних установок. Вірите, що це можливо?

— Є напрацьовані психотехніки, як змінити себе та власне життя. Наприклад, афірмація. Це такі короткі осмислені фрази, які промовляють подумки або вголос: “я здоровий”, “я успішний і багатий”, “справлюся з цією проблемою”, “у мене чудовий чоловік”, “у мене прекрасні стосунки з колегами”. Пригадайте, що ви говорите впродовж дня, про що думаєте? Це і є ваші афірмації.

Японський вчений Емото Масару провів цікавий дослід. На одних пробірках з водою написав “любов”, “мати Тереза”, “Ісус”, на інших — “Гітлер”, “диявол”, “війна”. Пробірки поклав до морозильної камери. У тих, що були підписані поганими словами, кристали води були деформовані, хаотично розташовані. У тих, що були підписані добрими — мали вигляд зірочок, вкладалися у красиві візерунки.

Також брав три посудини з рисом, заливав зерно водою, і говорив з ним. До однієї миски промовляв: “Я тебе люблю, ти прекрасний!” До другої: “Я тебе ненавиджу, ти огидний”. А на третю взагалі не звертав уваги. У першій посудині рис забродив і дав приємний запах. У другій — засмердівся. А у третій — згнив. Байдужість, відстороненість — це також погано.

- Луїза Хей стверджує: за діагнозами людину можна читати як книгу.

— Такої ж думки і лікар-гомеопат, психотерапевт, автор кількох відкриттів у сфері медичної психології Валерій Синельников, і директор Центру самопізнання Роман Доля. Причину кожної хвороби треба шукати у своїх думках. Ліки лише знімають симптоми. Роман Доля навіть називає офіційну медицину “чорним зцілительством”, бо вона відчленовує духовний світ людини від фізичного, а людина — це складна, багатогранна, космічна система. У недалекому майбутньому хворіти буде соромно. Бо кожен діагноз буде “оголювати” наші потаємні думки, переживання, пристрасті. Скажімо, печінка хворіє у тих, хто зосереджується на гніві, ким рухають примітивні емоції. Серце — у тих, хто має задавнені емоційні проблеми, потерпає від дефіциту радості, часто виявляє черствість, гостро переживає напруження та стреси. Рак — наслідок глибокої душевної рани, старої задавненої образи. Можуть не давати спокою, “пожирати” велике горе чи якась таємниця. Людина може десятками років “плекати” почуття ненависті...