«Сутінки» по-українськи

У Києві квитки на “Тіні незабутих предків” треба купувати за два дні до сеансу, у Львові — за день. Вітчизняний фільм жахів показують у ста кінотеатрах України. На такий шалений успіх стрічки не сподівався навіть режисер “Тіней” Любомир Левицький, хоча разом з компанією Unison вклав у “жахастик” близько мільйона доларів.

«Цей фільм не мітить на «Оскар», — сміється Левицький. — Створював його, щоб підняти людям настрій, аби молоді дівчата та хлопці могли побачити якісне розважальне українське кіно». Спостерігаючи на екрані якісну картинку, дотепні жарти та дуже органічний добір молодих акторів, не одразу усвідомлюєш, що на екрані український фільм. Події розгортаються не в Кембриджі, а в Чернівецькому університеті. Колись у цьому виші навчався й сам режисер, каже, що знає усі таємниці 150-річної будівлі. “Хотів показати усім, яка Україна красива. Нам нав’язали ці розбиті під’їзди і обісцяні двері, і ми починаємо вірити, що живемо в таких умовах. Не будемо вірити! Ми живемо в красивій країні. Будемо європейцями й не віритимемо у те, що нав’язують російські фільми. Ми чудова нація, і маємо все своє. Тільки не вміємо цінувати й показувати”, — каже Левицький.

А от містичну атмосферу для фільму режисер шукав у Львові — за десять днів проживання у місті Левицький написав сценарій. Найважче було з назвою, проте режисер не приховує, що позичив її у Коцюбинського заради піару. “Мене критикують через назву. Так, це піар, але не тільки. Хотів надати сучасній стрічці української автентичності, глибини, історії. А Коцюбинський завжди був мені близьким, ми ж народилися в один день”, — каже режисер “Тіней”. Окрім назви, з фільмом Параджанова є ще одна схожість — обидві стрічки знімали в тій самій старовинній гуцульській хаті. Містичні легенди місцевих жителів про цю споруду настільки налякали знімальну групу, що в хаті не ризикнув ночувати ніхто. У фільмі, як годиться, є свій супергерой, його грає Дмитро Ступка. “Тим і відрізняється наш фільм від російського чи голлівудського, що український герой — простий хлопець. Іван живе без батька, не перший красень, має проблеми з дівчатами та поведінкою. З чим у нього все в порядку — то це з почуттям гумору. Саме йому дістається суперсила. Українській молоді, я переконаний, це сподобається”.