З-під землі росте чудотворний хрест

Село Довгалівку Радивилівського району на Рівенщині місцеві жителі називають українським Туровом. На території сільської школи з-під землі росте... кам’яний хрест. Люди розповідають, святиня має чудотворну силу.

«КАМІНЬ, що має форму хреста, росте у селі понад сто п’ятдесят років», — розповідає місцева жителька Софія Бондарчук. У далекому 1860 році її прадід Антон із дружиною орали поле й на межі наткнулися на камінь. Аби сторонній предмет не заважав польовим роботам, його викопали. Коли дружина йшла з лопатою на оранку, люди наздогнали її на півдорозі та повідомили страшну новину — у тазику з водою втопилася їхня дитина.

— Після похорону прабабі наснився сон, що у них на городі росте святиня, яку не можна чіпати, — переповідає сімейну історію пані Софія. — Незадовго після цього прадід захворів, шансів на одужання не було. Селом проходила монахиня і сказала йому: «Антоне, накрий той хрест, що росте на твоєму полі, аби сніг та дощ не мочили його. Тоді недуга тебе покине».

Тяжкою працею Антон Бондарчук заробляв ліс у пана, аби збудувати над хрестом капличку. Коли ж матеріали були готові, місцевий священик за її спорудження назвав суму, що дорівнювала вартості трьох корів. У селянина таких грошей не було, тож пішов у Київ на прийом до протоієрея Іоанна Кронштадтського (згодом Православна церква канонізувала його. — Авт.). Ієрарх сказав Антону Бондарчуку, що поки він повернеться додому, в селі правитиме новий священик і капличку над хрестом він таки збудує. Так, власне, і сталося.

Як і провіщала монахиня, хвороба покинула Антона. Селянин прожив ще 55 років. За його заповітом, нащадки поховали чоловіка поруч зі святинею.

Коли грянула Перша світова війна, каплицю зруйнували, поруч зробили братську могилу.

— Хрест простояв просто неба до початку 90-х років, — продовжує Софія Бондарчук. — Моїй сестрі Галині наснився сон, що вона повинна відновити розібрану капличку. 1997 року на свято Чесного Хреста ми знову освятили каплицю. З часом на будівлі поіржавів дах, почали думати, як його замінити. Одному чоловікові із села Радихівщини, у якого був незрячий син, наснилося, що він повинен перекрити капличку. Щойно він закінчив роботи, його дитина прозріла.

Ще кілька випадків зцілення розповідають інші селяни. Пригадують, як після молитви біля місцевої святині дівчинка із сусіднього села позбулася цукрового діабету, заговорив 5-річний хлопчик, який до цього жодного слова не промовив. Просять тут і майбутніх нащадків, і швидкого заміжжя.

— Кілька років тому долівку каплички ми облицювали плиткою, проте минулого літа її довелося замінити, адже тріщини утворилися такі, що палець пролазив, — долучається до розмови директорка місцевої школи Віра Тарнавська. — Це, як на мене, є найкращим доказом того, що хрест справді росте.

Фото автора