Майстер, що «воскрешає» раритетні авто
Ігор Савчин відтворює копії старовинної техніки. У планах – зібрати танк
Реставратор антикварної автотехніки Ігор Савчин повертає до життя автомобілі 30-40-х років. Раритетні автівки складає на основі старих фотокарток, книжкових ілюстрацій та тогочасних креслень. Адже після розпаду СРСР у Галичині майже не залишилося автомобілів часів Другої світової війни.
Автомобілі майстер намагається відтворювати зі стовідсотковою тотожністю, ретельно відточуючи кожну деталь. Щоб повністю себе присвятити цій справі, пану Ігорю, корінному львів’янину, довелося втекти від міської суєти у село поблизу Буська. Тут, каже, спокій, ніхто не заважає.
Коли кореспондент «ВЗ» навідався до нього, пан Ігор саме складав «Мерседес» 1905 року — просто посеред кімнати. Каже, донині така машина збереглася лише в одному з німецьких музеїв. Обриси майбутнього автомобіля можна впізнати лише по ресорах, керму та важелях коробки передач, які стирчать із металевого каркаса. На спертому до печі колесі спить кіт Васька. «Як же ви на цій машині виїжджати будете?» — питаю в майстра. «А так, як і заїхав», — жартує. Раритетним «Мерседесом» уже зацікавився Львівський палац урочистих подій.
«А оце гармата на зразок тієї, якими воювали у Першу світову, — показує на важкий ствол у кутку кімнати, — також зробив її по фотографіях. Із неї стріляли на площі Ринок у Львові під час торішньої реконструкції подій Листопадового Чину. Наступного разу знову стрілятиме, але її почистити треба». Надворі стоять ще декілька розібраних раритетних машин, серед яких ЗІС-5, Walter Junior SS (Supersport) та мотоцикл BMW R71, на відтворення якого чоловік витратив понад два роки і який уже встиг знятися у двох фільмах — «Китайська шкатулка» та «Гітлер капут».
У молодості пан Ігор працював шофером, зварювальником, завгоспом, поки доля не звела його з головою Товариства пошуків жертв війни «Пам’ять» Любомиром Горбачем, який тепер допомагає йому відновлювати стару техніку. Згодом Ігор Савчин купив уніформу вояка СС «Галичина», почав брати участь у відтворенні історичних битв. З гумором згадує, як здивовано на нього витріщалися перехожі, коли на своєму мотоциклі у німецькій формі їздив у магазин по пиво під час реконструкції прориву із Бродівського котла. Йому не раз пропонували чималі гроші за його роботи, але марно. Свої авто майстер виготовляє виключно для реконструкцій та фільмів. «Гроші — як вода, розійдуться. А я оце зроблю і залишу для Львова, пам’ятка про мене буде», — каже майстер.
За його словами, на початку 90-х, коли в обіг було введено долари, всю раритетну техніку поляки вивезли зі Львова, скупивши її за безцінь. Тож деталі до старих автівок майстер змушений виточувати сам, бо купувати оригінальні дорого. Із різних деталей майже повністю зібрав уже згаданий «Мерседес». Каже, знайшов його у «вбитому» стані, переробленим під фіру аж у російському місті Липецьку, куди їздив шофером у відрядження.
«Дивлюся, їде фіра, але якась незвична. Розговорився з тим москалем. Він сказав, це було щось незрозуміле, то переробили на фіру. Кажу — продай. В тому пересувному засобі, що я купив, вже стільки всього було наварено і перештамповано! Найбільше в антикварних автомобілях, — каже майстер, — цінується автентичний двигун».
«Коли машини вишиковуються на виставці, то у кого «рідний» мотор, той підніме капот і спеціально щось там крутить, аби всі бачили. А в кого «нерідний», то хвалиться чимось іншим», — каже Ігор Савчин.
Пан Ігор мріє поїхати на одній зі своїх реставрованих автівок до Києва. Ще за радянських часів на раритетній вантажівці ЗІС-5, яку самотужки зібрали у клубі автомобілістів, їздив своїм ходом у Вільнюс. Дорога у 1600 км зайняла майже тиждень та й обійшлася недешево, оскільки вантажівка споживає 35 літрів бензину на 100 км.
Крім «Мерседеса», майстер складає в гаражі німецький армійський автомобіль KdF-82 Kubelwagen, планує завершити його вже влітку. У планах — скласти справжній танк Panzer II Luchs («Рись»). Тож незабаром на військових реконструкціях зможуть побачити нову техніку. А наразі за її народженням спостерігають лише Ігореві односельчани, які цінують майстра за його золоті руки, адже у самих не раз виникає потреба щось відремонтувати по господарству. Віддячують «натурпродуктом»: хто молочка принесе, хто сметанки...
