«Били четверо, на лаві підсудних — один...»
Жителі Сокола, що у Кам’янка-Бузькому районі, багато років потерпають від зухвалого фермера, який забрав у них паї
“Не вірю, що з того щось буде, — зітхає житель села Сокола Ярослав Курнат. — Нас били четверо, а на лаві підсудних один — Іван Марець. І той поводиться зухвало, видно, має “дах”. Заява одного з потерпілих взагалі “загубилася”
у міліції”.
...Прозухвалого фермера, який розправляється з се-ля----нами, що хочуть повернути свої паї, “ВЗ” вже писав у статті «Погрожували, що вивезуть до лісу, закопають...» за
3 жовтня 2012 року. Нагадаємо, фермер Іван Марець зі Сокола, що у Кам’янка-Бузькому районі на Львівщині, тримає у страху ціле село. Люди впевнені, ділок обманом відібрав у них майно, а після того ще й нападав на них серед білого дня.
...У 1997 році селяни висловили недовіру тодішньому голові колгоспу і розділили майно. Частина пайовиків подалася до колишнього голови, а майже двісті селян довірили своє майно голові фермерського господарства Іванові Марцеві. Уже через рік люди зрозуміли, що їх обдурили. Підприємливий фермер приватизував людське майно, а 70 людей, які працювали у нього, звільнив за статтею. У відчаї селяни звернулися до суду, який тягнувся десять років. Зрештою, виніс рішення, що Марець незаконно приватизував людське майно.
Схоже, такий поворот розлютив горе-ділка, і той почав мститися селянам. “Цей бузувір не раз тримав у неволі побитих людей, — обурюється Олександра Курнат, дружина потерпілого пана Ярослава. — Побив чоловіка, який пас корову біля господарства. Навмисне відчиняє браму, аби зайшла корова на територію. Пастуха, що йде за нею, знімає на відео. Потім пише заяву у міліцію, що той незаконно проник на його територію і обік-рав. Так один невинний чоловік отримав два роки умовно. Це ж не його власна територія, а загального користування. Якось жінка зайшла на пасовище за коровою, Марець нацькував на неї псів. Не пошкодував і інваліда, який не має ніг, — побив до півсмерті. Чоловіка, який кинувся на допомогу бідоласі, теж побив. Обоє лежали у лікарні. Написали заяви у міліцію, на тому все закінчилося. За людьми по селу зі сокирою бігав. Сусідський хлопчик заліз на яблуню на території господарства — стріляв у нього з рушниці”.
Останні жертви горе-ділка — Ярослав Курнат і Володимир Чех. “Після обіду у суботу їхав велосипедом по центральній вулиці до магазину, — пригадує ті страшні події пан Ярослав. — Навпроти йшли четверо: Іван Марець, його син Максим і ще двоє невідомих. З ними був пес. Вони його нацькували на мене. Потім підбігли, вдарили важким предметом по голові і поволокли на подвір’я. Богу дякувати, це побачили люди, а то ніхто б і не знав, де я дівся. Мене затягли у “каптьорку”. Погрожували, що вивезуть до лісу, закопають, і ніхто не буде знати. Били ногами, по чому бачили. Я втратив свідомість”. За схожим сценарієм розправилися Марець і компанія з Володимиром Чехом. Після нападу вони довго лікувалися у відділенні травматології Кам’янка-Бузької центральної лікарні. Потерпілі написали заяви у міліцію. Нещодавно відбулося перше судове засідання, яке аж ніяк не додало оптимізму селянам. “Спихнули все на одного — Івана Марця, — обурює-ться Ярослав Курнат. — Та й то його не звинувачують у побитті, а лише у тому, що незаконно нас тримав. Минуло вже п’ять місяців — у справі жодного зрушення. Ми написали скаргу у районну прокуратуру, досі відповіді немає”.
Селяни кажуть, Івана Марця вже не раз хотіли “закрити”, але все марно. “Мабуть, має сильний “дах”, — впевнений пан Ярослав. — Тільки у Кам’янці-Бузькій на нього є з півдесятка справ. Крім того, з ним обдурені пайовики судяться. Тож з досвіду знаємо, наш суд затягнеться надовго, а Марець з чистим сумлінням гуляє на волі”...
