Берта-рятівниця
Вівчарка знайшла 80-річну бабусю, яка ледь не померла від холоду і голоду у закинутій хаті
Недаремно кажуть, що собака — друг людини. Для 80-річної бабці Емілії з міста Копичинці, що на Тернопільщині, вівчарка Берта стала не просто другом, а рятівником.
Баба ЕМІЛІЯ, як зазвичай, пішла у крамницю по хліб. І зникла. Чотири дні її шукали, вже втратили надію... До пошуків підключили кінолога Андрія Семенчука та його вівчарку Берту. Півторарічна Берта — повноцінний “міліціонер” і висококваліфікований професіонал. Пройшла спеціальний вишкіл зі своїм наставником — лейтенантом Андрієм Семенчуком у Житомирі.
— У жовтні минулого року ми з Бертою поїхали на курси кінологів у Житомир, — розповів журналісту “ВЗ” пан Андрій. — Коли повернулися, ще займалися у Тернополі. Випадок з заблукалою бабусею став для Берти іспитом на професіоналізм після курсів.
У райвідділ надійшло повідомлення, що пропала жінка. Міліціонери вирушили на пошук. Андрій Семенчук з Бертою поїхав до жінки, у якої жила 80-річна бабуся. Родичка забирає сестру на зиму. У магазині, де бабця купувала батон, розповіли, що пані Емілія цікавилася, чи відчинена хвіртка, через яку можна перейти через ліс. Здогадалися, що бабуся пішла у свою стару хату. Мабуть, забула бідолашна, що зараз живе у родички. За лісом — два будинки. В одному з них влітку живе Емілія Цвєткова, але її там не було. На тій самій вулиці побачили ще один напівзруйнований будинок. Коли Берта забігла усередину і почала гавкати, лейтенант Семенчук зрозумів: всередині хтось є. На дивані лежала ледь жива жінка.
— Якби Берта її не знайшла, не знаю, чи здогадалися би туди зазирнути. Бабуся би довго там не протягнула, — каже Андрій Орестович.
Андрій Семенчук з дитинства мріяв бути міліціонером, але доля склалася так, що закінчив економічний факультет Тернопільської академії народного господарства. Колись у нього був мисливський собака, якого сам дресирував, в армії також працював з собакою. Відслуживши, прийшов в органи і став кінологом.
— Забираєте Берту додому?
— Ні. Вдома є молодша від Берти, також німецька вівчарка — Джена. Ми живемо у селі, де на подвір’ї ходять качки, гуси. Ще живуть два старі пси. Це вони — господарі на подвір’ї.
