Передплата 2024 ВЗ

«Якщо б мав 100 життів, вони б не наситили мене…»

Відкрилась виставка «Епоха Бориса Возницького»

У Львівській національній галереї мистецтв — експозиція, присвячена 50-річчю роботи її «батька», Героя України Бориса Возницького, на посаді директора. «Епоха Бориса Возницького» вмістила в собі яскраву частину того, що зумів зробити за півстоліття діяльності страж української культури. На виставці презентовані різні напрямки діяльності Бориса Возницького — музеєтворча, науково-дослідна, експозиційна, збиральницька та робота зі збереження мистецьких цінностей.

«Львівська Богородиця» невідомого художника XIV ст., яку досліджував Борис Возницький.

Під час відкриття «Епохи Бориса Возницького» його донька та нинішній директор Галереї мистецтв Лариса Разінкова-Возницька озвучила фрази, які її батько записував у своєму щоденнику: «Якщо б мав 100 життів — вони б не наситили мене…», «Коли мрії здійснюються, стає сумно», «У житті треба спішити на великій швидкості, без ременя безпеки». «До цієї дати Борис Григорович теж готувався, — розповіла Лариса Разінкова. — Він писав тези, думав за дерев’яні церкви, мріяв ще раз побувати в Парижі із виставкою творів Пінзеля. У своєму щоденнику написав: «Хотів би прожити знову своє життя. Але, на жаль, воно ніколи не зможе повторитися».

Завдяки праці Бориса Возницького Галерея мистецтв сьогодні — один з найбільших та найбагатших музеїв України, у збірці якого понад 63 тисячі творів світового та національного мистецтва від найдавніших часів до сьогодення. На виставці представлені ікони, живописні й графічні твори, скульптура, декоративно-ужиткове мистецтво ХІV-поч. ХХ ст. Серед них — окраса експозиції — ікони «Львівська Богоматір», «Святий Миколай», «Св. Параскева П’ятниця», «Спас нерукотворний», голівки ангелів М. Полейовського, твори П.Ковжуна, П.Холодного, О.Новаківського, А.Гротгера, Фуджіти. Представлена і фотодокументальна частина, яка висвітлює музейну й дослідницьку роботу Бориса Возницького.

«Завжди захоплювався постаттю Бориса Возницького — вона унікальна, — розповів «ВЗ» ректор Львівської національної академії мистецтв Андрій Бокотей. — Незважаючи на те, що експозиція неймовірно насичена, це — лише частина того, що він робив. В Україні немає нікого подібного до Бориса Возницького за масштабністю своєї діяльності. Планка поставлена дуже високо». За словами проректора ЛНАМ Романа Яціва, Борис Григорович тонко відчував культурні особливості своєї доби. «Він був фактично президентом української культури, — каже він. — Знаходився завжди там, де треба було внести акценти, які мали епохальне значення. У цьому його загальноукраїнська та загальноєвропейська велич. Його інтуїція і громадянська відвага дали європейський характер музейництву в Україні. Він випередив те, чим зараз багато хто хоче займатися. Те, що зараз набуває резонансу у світі, Борис Григорович давно завбачливо врятував».