Видання «Добрий господар»

dg-06
Періодичність: 2 раз на місяць
Передплатний індекс: 21638

У газеті «Добрий господар» друкуємо поради професіоналів і власників присадибних ділянок щодо вирощування і зберігання сільськогосподарської продукції, тваринництва і бджільництва, а також слушні сезонні підказки щодо облаштування побуту, зміцнення здоров"я і сімейних стосунків. Є чимало цікавої інформації з практичними рекомендаціями для рибалок та автомобілістів. Для господинь — сторінка рецептів з доступних продуктів, а для рукодільниць — схема вишивки.

Оформити передплату можна у будь-якому поштовому відділенні України. Придбати газету можна у роздрібній газетно-журнальній торгівлі.

Оксана БЕРВІН

Фото з сімейного архіву Майї Зеркалій

Полтавська область

Козяча ферма двох Катерин

Одержимі

Катерина Лісова (Тарасенко) жила в місті Алчевську Луганської області. Маючи за плечима дві вищі освіти, працювала інженером на підприємстві, займалася власним бізнесом. Та коли на сході держави розпочалися воєнні дії, довелося покинути насиджені місця. Певний час блукала Україною у пошуках прихистку, аж поки не осіла на гірській Сколівщині.

Тут донбаська переселенка зустріла свою бойківську тезку — місцеву жительку Катерину Ільків, у якої теж непроста доля. Її хату знищила пожежа. Тож двічі вдова залишилася з трьома неповнолітніми дітьми без даху над головою та засобів існування.

Біда поєднала цих різних за характером та віком жінок. Аби вижити, понад три роки тому вони вирішили вирощувати кіз. Луганчанка, котра мала значний досвід підприємництва, склала бізнес-план (адже є маркетологом за освітою). Таким чином невдовзі у мальовничому селі Тухлі на базі донедавна занедбаного приміщення постала ферма.

Тепер тут налічується 42 тварини (разом із цьогорічним поповненням). «Стадо не збільшуємо, бо бракуватиме площі для випасання. Ми ж орендуємо 1,5 га землі», — розповідають ґаздині.

Хоча вони розпочинали зі звичайних кіз, однак зараз утримують переважно представників зааненської породи, молоко яких смачне, жирне (6−7%), без специфічного запаху. Та й надої значно вищі — 5−6 л на день. Тому є з чого виготовляти сир, чим переважно займається Катерина-молодша (Ільків). До речі, варить його кількох різновидів, окремі з яких визнані унікальними в Україні і навіть прирівнюються до французьких. Тому не дивно, що згаданий продукт користується неабияким попитом у споживачів. Особливо охоче смакують ним туристи, що в пошуках екзотики часто відвідують гірську «глибинку».

Також подобаються їм і приготовлені господинями цілющі чаї з карпатських трав, саморобний квас, гриби та варення, сировиною для якого стають лісові ягоди. Не менше приваблюють приїжджих чудові краєвиди, можливість пожити серед природи, безпосередньо контактувати з кізками, що вільно скубають по луках соковиту траву.

До речі, у дбайливих Катерин є й чимало іншої живності. Зокрема, мають кількох овечок та коня, котрий охоче катає гостей. У затишних гніздах несуться кури. Оскільки зима видалася доволі теплою, то три індички вже встигли висидіти жовторотиків.

Двом жінкам дати раду з усім цим непросто. Вставати доводиться о 5-й ранку й трудитися до пізнього вечора. В міру можливостей підсобляють дорослим троє дітей Катерини-молодшої — 17-річний Вадим, 12-річний Влад та восьмирічна Іринка.

А віднедавна з’явилася ще одна надійна підмога. Катерина Лісова вийшла заміж за нау­ковця зі Львова Віктора. Чоловічі руки неабияк знадобляться для господарства, що постійно розвивається.

Ірина ДМИТРІВ. Сколівський район, Львівська область.

Фото з домашніх архівів Катерини Лісової та Катерини Ільків