«Я спокійно ставлюся до посад. Моє завдання — зробити все, щоб людям жилося краще»

Добігає кінця дуже складний і суперечливий 2020 рік. Для жителів та керівництва Львівщини це був рік суцільних викликів: коронавірусна пандемія вдарила не тільки по здоров'ю людей, а й по економічному потенціалу області. У розпалі — реформа децентралізації, відбулися вибори в органи місцевого самоврядування. Про те, як минув цей рік для Львівщини, чи вдалося приборкати коронавірус, якими будуть «розклади» у Львівській облраді, про особливості нової стратегії області розмовляємо із головою Львівської обласної державної адміністрації Максимом Козицьким.

— Пане голово, кінець року практично збігається з вашою річницею на посаді. Як оцінюєте цей рік?

— Цей рік для нас усіх був дуже важкий. Коли йшов на цю посаду, не думав, що вимушений буду займатися боротьбою з коронавірусом. Звичайно, медична освіта мені пригодилася, та ми робили все чітко за інструкціями Всесвітньої охорони здоров’я, МОЗ України. У короткі терміни перепрофілювали ряд «ковідних» лікарень — зараз вони наповнені менш як наполовину. Підготували медичний персонал, разом з меценатами забезпечили їх засобами захисту, закупили потрібне обладнання. Ми першими в Україні розпочали страхування медичних працівників, які захворіли на коронавірус.

Сьогодні наша область за день може зробити до 3,5 тисячі ПЛР-тестів. А з початком пандемії ми не мали жодної лабораторії, яка могла б проводити таку діагностику. Усі зразки відправляли у Київ.

Ми продовжуємо розширювати кисневу мережу у лікарнях Львівщини. Зараз маємо 3 тисячі 645 ліжок для пацієнтів з ковідом. 80% з них забезпечені киснем.

Загалом вважаю, на сьогодні Львівщина успішно дає собі раду з коронавірусом. За цей час у нас не було величезних проблем із госпіталізацією, зважаючи на ту кількість людей, які перехворіли в області, а це майже 57 тисяч осіб.

— Ще на початку року ви заявили, що відмовляєтеся від премії, яка вам належиться, і передаєте ці гроші на боротьбу із коронавірусом. Досі не отримуєте премії?

— Я одразу відмовився від премії і жодного разу її не отримав. Зарплату отримую, бо вона мусить бути нарахована, а далі ці кошти перші місяці скеровував на боротьбу з коронавірусом.

— Кажуть, ваша родина витратила понад 10 мільйонів гривень на закупівлю кисневих концентраторів, засобів індивідуального захисту, медикаментів для ковідних лікарень. Це правда?

— Не любимо про це говорити. Сьогодні багато бізнесменів допомагають медикам. У такі складні періоди, як пандемія, війна, меценатство — це не просто поклик душі. Це обов’язок, норма.

--- Які проблеми, на вашу думку, мають бути вирішені в першу чергу на місцях в умовах децентралізації?

— На сьогодні на Львівщині створено 73 ОТГ. Голови деяких з них вперше вступили у свої повноваження. Не всі мають досвід ефективного формування бюджету, структури управління тощо. Тому виникає багато питань, які потребують консультацій. Ми готові їх надавати, і щоб спільно вирішувати проблеми, обмінюватися досвідом, пропонуємо створити майданчик для комунікацій між органами місцевого самоврядування, облдержадміністрацією та центральними органами влади. Такою платформою може стати, скажімо, Агенція регіонального розвитку Львівської області.

Основні виклики, що стоять перед громадами, — це прийняття бюджетів, які будуть орієнтовані на людей, їхні потреби, освіту, медицину, економічне зростання. Наступна річ, яку треба налагодити, — надання адміністративних послуг. Якщо людина не стоїть у чергах за довідками, це покращує якість життя. У кожній ОТГ має бути створена мережа ЦНАПів. Також треба звернути увагу на планування діяльності — громада має чітко розуміти, як витрачати свій фінансовий ресурс. До цього треба залучати не тільки новообраних депутатів, голову ОТГ, а й місцевих вчителів, лікарів, бізнесменів, які мають досвід і розуміння діяльності громад.

Кожен голова ОТГ має розуміти, що ресурс обмежений, і ми, зі свого боку, можемо допомагати. Бо ж є ще низка державних, обласних програм, і громадам варто брати в них участь. Але вони повинні мати бачення того, як хочуть витрачати кошти. Якщо таке бачення існує, звичайно, ми можемо співпрацювати, і будемо це робити.

— Рік на посаді: чим ви у своїй роботі задоволені, чим незадоволені?

— Я по життю рідко буваю собою задоволений. Звичайно, багато планів не вдалося реалізувати. Та за багатьма показниками Львівщина виглядає досить достойно. З початку року ми відремонтували 518 кілометрів доріг. З них 278 — це дороги державного значення, 240 — місцевого. Загалом цього року залучили на ремонт автошляхів майже 5 мільярдів гривень. Це рекордна сума за всі роки. Торік цифра була удвічі меншою.

Серед наймасштабніших об’єктів — Ясенів — Золочів, Мамчурі — Ясенів, Сокаль — Стоянів, Куликів — Великосілки, Мшанець — Стрілки, Східниця — Верхнє Синьовидне.

Щодо доріг державного значення, то показовою є Львів-Пустомити-Меденичі. Там гарні узбіччя, капітально відремонтовані 12 мостів, зроблено п'ять кільцевих розв’язок, якісне освітлення. Так само дорога Східниця-Пісочна. Шестикілометровий Східницький перевал відремонтували вперше за кількадесят років, раніше там хіба латали ями.

Частину цих доріг ремонтуємо за програмою президента «Велике будівництво», завдяки якій ми не розпорошували кошти, а займалися об’єктами. На сьогодні вже завершено 13 об’єктів «Великого будівництва», два стадіони на стадії завершення — це стадіон у Буську та спортивний комплекс «Шахтар» у Червонограді. Відтак створено додатково тисячу місць для навчання учнів та дошкільнят, покращено умови освіти для 1,5 тисячі дітей, а також додатково створено понад 140 робочих місць для працівників освіти.

— За яким принципом ви обирали ці об'єкти для будівництва чи ремонту — школи, садки, дороги? Можливо, були випадки, коли хтось лобіював конкретного виконавця робіт?

—  По-різному можна дивитися на лобізм. Лобізм може бути здоровий і нездоровий. У США, наприклад, лобізм прописаний на законодавчому рівні. У нас цей лобізм може виглядати по-іншому. Але облдержадміністрація чітко дала всім зрозуміти, що, наприклад, школи мають бути побудовані там, де є дефіцит навчальних місць, там, де ми бачимо точки росту. А не там, де комусь вигідно чи зручно.

От восени здали в експлуатацію школу в селі Дубаневичах Городоцького району. Її почали зводити у 2016-му, але все бракувало коштів. А діти вчилися в непристосованих приміщеннях, де грибок пошкодив стіни і підлоги. Цього року з державного бюджету на цей об’єкт залучено рекордну суму за всю історію Державного фонду регіонального розвитку — 33 мільйони гривень.

Щодо дорожньої інфраструктури, то найперше проводимо її в ті райони, де бачимо «точки росту» зеленого туризму, підприємництва. До прикладу, у червні стартував масштабний проєкт «Мале Карпатське коло». Цей унікальний туристичний маршрут об'єднає населені пункти на межі трьох карпатських областей — Львівської, Закарпатської та Івано-Франківської. З'єднає найкоротшою дорогою наш Сколівський район з Межигірським та Долинським. Усі ці три райони — унікальні своїми природними та культурними об'єктами. Розуміємо, що у зв’язку з ковідом більшість людей у подальшому будуть подорожувати в межах України. Тож цей проєкт згодом залучить в наші громади чималі кошти.

Деякі з автошляхів, які ми полагодили, не бачили ремонту десятиліттями. Наприклад, ми ввели в експлуатацію понад 10 км дороги Куликів — Великосілки, що проходить територією Жовківського та Кам’янка-Бузького районів. Її не ремонтували з 1984 року — відколи збудували. А тепер цей відрізок дозволив з’єднати три дороги державного значення — Львів — Рава-Руська, Львів — Радехів — Луцьк та Київ — Чоп в обхід Львова.

У найближчому майбутньому хочемо розвантажити в’їзд великого транспорту в місто. За наступні 2−3 роки має бути побудована північна об’їзна дорога Львова. Зараз завершуємо викуп земельних ділянок.

— Як змінився інвестиційний клімат в області за рік?

— Львівщина і надалі залишається одним із лідерів щодо інвестиційної привабливості. Якщо брати економічну складову, то Львівська область і досі має, навіть за цей коронавірусний рік, 3% зростання ВВП промисловості. Цей рік ми займалися налагодженням контактів і розвитком інфраструктури. Для того, щоб інвестори мали куди входити — індустріальні парки, інфраструктурні об’єкти, прикордонна інфраструктура. Це дозволить створити території, де можна локалізувати іноземні інвестиції.

Найпотужніші з інвестиційних проєктів, які створені цього року, — фабрика з виробництва м'яких меблів бельгійської компанії «HIMA» у Бориславі, відкриття заводу з переробки м’яса курей-бройлерів «Агроль» на Золочівщині.

— Чи задоволений президент вашою роботою?

— Вважаю, що завдання, які ставив переді мною і моєю командою президент, ми виконуємо. Розуміємо, що не може бути по-іншому. Всі програми, які були оголошені на національному рівні, Львівщина виконала.

— Ви прийшли на цю посаду з бізнесу. Нещодавно підприємці на зустрічі з вами зауважили, що тепер працювати їм стало легше. Як ви їм полегшили роботу?

— Ми наголошуємо, що працюємо прозоро в усіх сферах. Але якщо підприємці кажуть, що їм стало легше працювати, це означає, що ми ще не до кінця реалізували наше завдання. Тому що наша мета — зробити так, аби підприємці сказали, що їм приємно, комфортно працювати у Львівській області, а не «легше». От коли вони скажуть, що їм комфортно працювати, це вже буде результат.

—  Ваші попередники часто вживали словосполучення «боротьба з контрабандою». Але зараз про це вже не чути. Вдалося побороти контрабанду?

— Це питання правоохоронних органів. Але якщо брати виконання Львівською митницею плану надходжень щодо митних платежів, то він перевиконаний. Чи системно йде боротьба з контрабандою? Так, вона йде системно. Чи вона поборена? Напевно, не до кінця. І ми й надалі будемо приділяти цьому увагу. Цього року зросли платежі в бюджет — при тому, що потік вантажів у зв’язку з коронавірусом явно впав. Це свідчить про те, що справді йде боротьба з контрабандою.

— У чому новизна Стратегії розвитку Львівщини на 2021 — 2027 роки?

— Стратегія була розроблена в цьому році. До роботи над нею були залучені багато експертів, спеціалістів, інститутів Львівщини, фахівців, які мають авторитет у своїх колах. Цей документ не може бути черговою «паперовою» стратегією. Це має бути документ, реальний щодо виконання. Стратегія має охопити всі основні напрями, аби Львівщина справді розвивалася. Основний наголос у цьому документі — на конкретно спроможній економіці й смартспеціалізації, на якості життя людей. А це освіта, медицина, культура, просторовий розвиток, безпека життя людей, екологія і туризм. Це все речі, які б ми хотіли реалізувати і покращити до 2027 року. Якщо казати конкретніше — це наголос на підтримці сільського господарства, розвитку тваринництва, ягідництва, загалом малого фермерства. Це підтримка малого і середнього бізнесу з можливістю отримання відшкодування відсотків по кредитах, це можливість фінансування стартапів, програма для збільшення конкурентоспроможності малих виробництв.

— Для вас, як колишнього бізнесмена, посада голови обласної державної адміністрації була абсолютно нова. Що ви за рік роботи для себе зрозуміли: чи вам сподобалося працювати чиновником?

— Звичайно, не можу сказати, що я вже повністю осягнув усі тонкощі державного управління. Але це для мене величезний досвід і можливість подивитися з іншого боку на апарат і державне управління. Зараз я розумію, що мало людям отримувати гідну зарплату, а підприємцям платити податки. Якість життя людей залежить найперше від того, чи правильно витрачаються кошти платників податків, чи належним чином розподіляється ресурс. Намагаємося зробити так, щоб процес витрачання був прозорим і люди могли оцінити самі: чи будуються школи, садочки, дороги, чи покращується якість життя, чи змінюється саме середовище існування.

— У вас цього року був ще один виклик — депутатство, участь у місцевих виборах. Це знову ж таки нова робота. Вважаєте, що депутатом зможете зробити більше для області?

— Обласна державна адміністрація здійснює делеговані повноваження обласної ради. Усі програми обласного бюджету, які виконуються адміністрацією, приймає обласна рада. І мати можливість впливати на рішення щодо формування самих програм — дуже важливо. Важливо мати право голосу і команду, яка готова обстоювати інтереси громади на обласному рівні. Тому кожен голос в обласній раді важливий. Величезна подяка жителям Львівщини, які підтримали мене, мою команду, президента, що дозволило нам зайняти друге місце на виборах в обласну раду. І ми будемо обстоювати їхні інтереси, будемо робити все, щоб їхній голос почули.

— Цікаво, чому партія «Слуга народу» не пройшла у міську раду?

— Ми вирішували дуже багато питань, пов’язаних з областю. Напевно, жителі міста більше зосереджують увагу на діяльності міської ради. Вона їм ближче. Хоча вся ця діяльність, пов'язана з коронавірусом, це була спільна діяльність як міського голови Львова, так і обласної адміністрації і уряду. Те саме стосується багатьох програм — освітньої, медичної, децентралізації тощо. Це все були спільні питання, які вирішувалися разом. Але це вибір людей. Як на мене, «Слуга народу» теж непоганий результат показала у Львові, але у міську раду, на жаль, не пройшла. Можливо, з нами в команді йшло мало пізнаваних у місті людей. Але це ще один виклик, над яким будемо працювати.

— Ваш однопартієць і заступник Юрій Холод був обраний заступником голови Львівської облради. Після цього почалися розмови в політичних колах, що є якісь негласні домовленості між «Європейською Солідарністю» і «Слугою народу». Чи є ці домовленості насправді?

— Обрання Юрія Ігоровича на посаду заступника голови облради — це оцінка діяльності уряду, президента, адміністрації, і це, як на мене, абсолютно правильний результат. Тому що партія, яка займає друге місце на виборах в області, має бути представлена в керівництві обласної ради. Але тут більше не про партійну належність, а про оцінку діяльності. Юрій себе дуже добре проявив на посаді заступника голови ЛОДА, він вів питання спорту, захисту дітей, туризму. Справлявся з роботою і завжди має активну життєву позицію. Був обраний депутатом, і його обрання — це оцінка діяльності не тільки його, а й команди, з якою він йшов. Люди бачать, що ми проукраїнська європейська партія, яка обстоює їхні інтереси.

Ми багато чуємо про різні домовленості на всіх рівнях, коли говоримо про коаліції, опозиції, тендери… Наша позиція — не беремо у цьому участі. Ми б хотіли, щоб люди оцінювали нашу діяльність за прозорими показниками. І якщо дивитися на розподіл комісій облради тощо — ми доволі спокійно ставимося до посад. Наше завдання — зробити все, щоб людям жилося краще. Це без пафосу. Наша діяльність і надалі буде зводитися не до партійної належності, а до представлення інтересів людей. Не має значення, чи це «Європейська Солідарність», чи «Голос», «Самопоміч», «Свобода». Якщо вони будуть давати якісні правки до обласних програм, пропонувати речі, від яких Львівщина тільки виграє, ми точно не будемо дивитися на прив’язку до партії, ми точно готові коригувати власне бачення щодо розвитку. Тому що ми відкриті і незашорені в цих питаннях.

— Як гадаєте, вам буде легше працювати з новим скликанням обласної ради?

— Вважаю, в нас є хороша перспектива щодо співпраці. Тому що прийшло дуже багато нових людей з різних партій, які хочуть показати Україні, що Львівщина передова область, що тут комфортно жити, працювати і вести бізнес. Я спілкуюся з людьми і бачу, що вони орієнтовані на такий результат — незалежно від партій. Тож думаю, що в нас буде співпраця в обласній раді щодо основних питань, і точки дотику будуть знайдені.