Передплатити Підтримати

«Середньодобові витрати туристів під час перебування збільшаться не на 24, а на 28 грн!»

Як популярний курорт Трускавець оговтується після карантину

Якою після місяця роботи в умовах адаптивного каранти­ну є ситуація в оздоровницях Трускавця? До яких нових витрат на курортні послуги після впровадження платні у бюветі мінеральних вод ма­ють бути готові відпочиваль­ники? Розмовляємо про це з першим заступником ТОВ «Санаторій Шахтар», депута­том Трускавецької міськра­ди Андрієм Остапчуком

— Віднедавна у Трускавці запровадили платню на бю­веті лікувальних вод. Сталося це після того, як ПрАТ «Трус­кавецькурорт» продало свою головну перлину — ТОВ «Трус­кавецькі лікувальні води» (на балансі якого перебуває вся гідромінеральна база курор­ту), чотирьом фізичним осо­бам з Києва і Київської об­ласті. За кілька місяців нові господарі оголосили, що всім без винятку відвідувачам бю­вету, не тільки юридичним особам, як це завжди було і раніше, а й фізичним, дове­деться платити за споживан­ня мінеральних вод по 8 грн 80 коп. за 1 літр. Не встигли люди «переварити» це ново­введення, як тариф на воду знову підвищили. Причому суттєво — втричі. З 1 серпня 1 літр «Нафтусі» коштує 24 грн. Як до цього постави­лись у санаторії «Шахтар»?

— Трускавець давно живе й працює в ринкових умовах. Це означає, що кожна послуга, яка тут надається, повинна мати свою ціну. Не може бути такого, щоб «Нафтуся» та інші води, які видобуває і продає ТОВ «Трус­кавецькі лікувальні води», нічо­го не коштували. Тобто платню потрібно було запровадити. Але ціна на послугу повинна бути об­ґрунтованою. У ринкових умовах роль регулятора виконує ринок. Та біда у тому, що ТОВ «Труска­вецькі лікувальні води» — моно­поліст у сфері видобутку та реа­лізації вод у Трускавці. Тому сам встановлює собі тариф. Але за­проваджена ним нова ціна — явно зависока. Не можна у такий складний кризовий час корис­тати з власного монопольного становища. Біду маємо здола­ти разом. Зрозуміло, на ініціати­ву нових власників бювету від­реагувала Трускавецька міська рада, яка звернулась до Анти­монопольного комітету з про­ханням відреагувати на ситуа­цію у Трускавці. Відповідь має надійти упродовж місяця. Три тижні вже минули. Гадаю, ціну на «Нафтусю» мають повернути до рівня реальних затрат на її видо­буток, підігрів та подачу.

— Після того, як платню на мінеральну воду для фізич­них осіб запровадили у Мор­шині, власник бювету мінвод у Трускавці кілька років нама­гався запровадити платний режим на відпуск лікувальної води. Не вдавалося. І раптом вийшло. Чим це пояснити?

— У депутатів міськради була не одна зустріч з представни­ками ПрАТ «Трускавецькурорт», тодішнім власником бювету мін­вод, під час яких обговорюва­лась їхня ініціатива щодо запро­вадження платні за мінеральні води, які розливаються на на­шому бюветі. Вони стверджува­ли, на той час лише 20% води, яка видобувалась на бюветі, оплачували суб’єкти господар­ської діяльності, а 80% спожива­лась «на халяву». Це була та не­облікована вода, яка завдавала власнику збитків. Але ж вона, тут я припускаю як економіст, була включена у ті 20%, за яку плат­ня вносилась?.. Це випливає не тільки з економічної, а й з логіч­ної точки зору. Цих коштів ви­стачало, щоб бювет видобував воду з джерел, працював рит­мічно. Можливо, не процвітав аж так, як це хотілося б власни­ку, але й у збиток не працював. Нам, до речі, казали, що після запровадження стовідсотково­го обліку ціна на 1 літр води ста­новитиме 10 грн 50 коп. А отри­мали по 24 грн за літр. У своїх розмовах-переговорах з влас­никами бювету ми, депутати, спирались на факти, які дозво­ляли бачити реальну картину подій на бюветі, а не «намальо­вану» для переговорів. Це до­зволяло стримувати цінові амбі­ції власника. Та прийшов новий, не обтяжений зобов’язаннями та домовленостями власник, і зробив те, від чого ми стриму­вали попереднього господаря.

— Що повинен знати ту­рист-відпочивальник, який планує приїхати до Трускав­ця?

— До запровадження сьогод­нішньої картки споживача на бюветі фізичні особи за воду не платили. Щодо юридичних осіб використовувались два варіан­ти розрахунків. Перший — за лі­чильником. Санаторій платив за воду стільки, скільки купував її гуртом. Другий варіант базу­вався на кількості ліжкомісць: середньодобове споживання на одне ліжкомісце становило 1 літр 200 грамів води. Якщо виходити зі встановлених норм споживання мінеральної води, то середньодобові витрати ту­ристів під час перебування збільшаться не на 24 грн, а на 28 грн.

— Чого конкретно суб’єкти підприємницької діяльнос­ті домагаються від «Труска­вецьких лікувальних вод»?

— Ціна на лікувальні води не має бути однаковою для всіх споживачів, як це зробили тепе­рішні власники, а різною — гур­товою та роздрібною. До цьо­го спонукає елементарна логіка. Витрати підприємства під час відпуску гуртовим способом не йдуть у жодне порівняння з ре­алізацією води у бюветних за­лах, де горить світло, працює вентиляція, зайнято багато лю­дей, а споживач отримує ту по­слугу, яку собі обирає, — підігрі­ту, наприклад, чи холодну воду. Ціна на гуртову воду має бути нижчою, ніж на роздрібну реа­лізацію.

— Як запровадження платні за мінеральні води сприйня­ли ваші постійні відпочиваль­ники? Чи достатньо і звід­ки саме приїжджають до вас гості? На скільки нині «заван­тажений» Шахтар?

— Ми відновили свою роботу з 4 липня. Приїжджають відпочи­вальники переважно з великих міст — Києва, Дніпра, Одеси, Ві­нниці… Завантажені на 20%. У таких умовах говорити про при­буток підприємства не дово­диться. Сподіваємось на краще, бо попит на відпочинок та ліку­вання є. Люди телефонують, цікавляться умовами, допиту­ються про ситуацію з коронаві­русом. Багато хто хоче приїхати, але бояться. Часто трапляють­ся випадки, коли від «броні» від­мовляються. За кількістю інфі­кованих Львівщина продовжує залишатися у лідерах. І саме це відлякує наших потенційних гостей. У самому Трускавці не­безпека інфікуватись зведена майже до нуля. Від відпочиваль­ників вимагається дотримува­тись встановлених МОЗ правил індивідуального захисту.

— Відпочивати в «Шахтарі» люблять не тільки українці, а й іноземні туристи. До вас приїжджало багато поляків. Який тепер зв’язок із закор­донними туристами?

— Тут від нас мало що зале­жить. Правила гри визначає МОЗ. Учора, згідно з оприлюд­неною статистикою інфікувань, Україна перебувала у «зеленій» зоні, а всі ті країни, звідки при­їжджає найбільше відпочиваль­ників до «Шахтаря», у «червоній» — і Польща, і Молдова, і Ізра­їль, і Азербайджан… Це озна­чає, що прибулі з названих дер­жав відпочивальники повинні мати з собою результат ПЛР-дослідження, термін «давнини» якого не перевищує 48 годин. Якщо такого «документа» не ма­ють, їм належиться упродовж 24 годин пройти тест у нас. До­вший час наші санаторні мене­джери готували до приїзду гру­пу з 33 польських туристів. Мали прибути тридцять дорослих і троє дітей. Все погодили, і поля­ки рушили до нас. Але українські прикордонники повернули їх на­зад для дообстежень. І що ви га­даєте? Піддавшись тиску нових обставин, наші потенційні гос­ті від початкового задуму відмо­вились. Це перша закордонна група, яка цього року після жор­сткого карантину мала відпочи­ти у нас. Із подібним форсмажо­ром не лише відпочивальники мають справу. У Трускавці є го­телі та відпочинкові комплекси, які, розпочавши у липні роботу, під тиском нових випробувань вже згортають свою діяльність. Порівняно непогано почувають­ся лише ті заклади, які розрахо­вані на досить заможного відпо­чивальника.

— Трускавецька громада завжди мріяла про те, щоб на базі теперішнього бюве­ту мінвод, який купили нові власники, створити спільне підприємство разом з ПрАТ «Трускавецькурорт», аби взя­ти участь у розподілі отри­маних від реалізації Божого дару, яким є мінеральні води Трускавця, прибутків. Такий шанс, кажуть, був цього року, коли до Трускавецької міськради з відповідною пропози­цією звернувся згадуваний ПрАТ «Трускавецькурорт».

— Справді, така пропози­ція надійшла від ПрАТ «Труска­вецькурорт». Вони були готові продати половину ТОВ «Трус­кавецькі лікувальні води», ство­рити спільно з міськрадою під­приємство для видобутку та реалізації мінвод на курор­ті. Першим кроком мала ста­ти участь у статутному капіталі, де частка міськради станови­ла 10 тис. грн. Це мізерна, від­так дуже підозріла сума. Перед тим, як сказати «так» та підпи­сати проєкт рішення угоди, ми вирішили все ґрунтовно пере­вірити. Як голова депутатської комісії з питань бюджету запро­понував план з 4-х пунктів: про­вести фінансовий та технічний аудит, здійснити юридичну пе­ревірку та інвентаризацію. Ми вирішили, що юридичний су­провід мають забезпечити не правники міськради, а автори­тетна фірма, яка має досвід у таких справах. Депутати пого­дились, затвердили план дій, який дозволяв уберегтися від неприємних сюрпризів. Згід­но з умовами договору, ПрАТ «Трускавецькурорт» продало ТзОВ «Трускавецькі лікуваль­ні води» власності на 18 млн грн. Такою була експертна вар­тість оціненого майна. Поло­вину цієї суми, якби дійшло до створення спільного підпри­ємства, упродовж двох років як співвласник мала заплатити міська рада. Були певні побо­ювання, ми побачили ризики. Але в цілому депутати прийня­ли запропонований проєкт рі­шень. Ми засвідчили свою зго­ду і бажання створити спільне підприємство. Щоб стати спів­власниками, розпочати проце­дуру реалізації цього вигідного для громади задуму, вистачи­ло б, аби міська рада внесла свою частку, тобто заплатила 10 тис. грн до статутного фон­ду. Після цього формально ми ставали співвласниками. Але ці смішні гроші з невідомих для мене причин сплачені не були. Минуло зовсім небагато часу, і ПрАТ «Трускавецькурорт» по­інформував нас про продаж ТОВ «Трускавецькі лікувальні води» теперішнім власникам.

— Є підстави стверджу­вати, що ТзОВ «Трускавець­кі лікувальні води» недов­го будуть монополістом на тутешньому ринку реаліза­ції мінвод. Розвідано і вже експлуатуються свердлови­на «Нафтусі» в урочищі «По­мірки», звідки воду купують суб’єкти господарської ді­яльності як із Трускавця, так і з сусідніх з курортом тери­торій. Чи не призведе поява нового джерела до зниження теперішнього статусу трус­кавецької «Нафтусі», змен­шення довіри до ії лікуваль­них властивостей?

— Ні, не призведе. Саме з цьо­го джерела розпочалася історія нашої славнозвісної «Нафтусі». «Помірки» — це околиця Трус­кавця. Добре, що джерело зно­ву повернули в експлуатацію. Не знаю, чому свого часу воно було законсервовано. Підозрюю, з міркувань логістики. Добре, що отримано бальнеологічні висно­вки-дозволи на самовивіз, які да­ють можливість суб’єктам гос­подарювання купувати тут воду. Вона набагато дешевша, ніж на бюветі мінвод. Літр «Нафту­сі» тут коштує 14 грн. Але це аж ніяк не означає, що ТОВ «Труска­вецькі лікувальні води» втрачає свій статус монополіста: бювет у центрі Трускавця залишається єдиним місцем, де фізичні особи можуть придбати лікувальні води, оздоровитись.