«Бажаю українцям втримати дух Євромайдану»

Необхідно «створити у світі позитивний месидж про Україну»,  вважає президент Світового конгресу українців Євген Чолій.


По закінченні святкування 50-ліття Світового конгресу українців у Львові кореспондент «ВЗ» зустрілася  з президентом СКУ Євгеном Чолієм (на фото). Про нову хвилю еміграції з України, про зміни після Революції гідності та євроінтеграцію, про освіту і реформи — в ексклюзивному інтерв’ю читачам «ВЗ».

-  Пане Чолій, які питання розглядали на конференції у Львові?

- Зокрема, питання з діяльності українських громад у різних країнах світу. Адже змінюються громади, виникають з віяннями часу нові потреби. У нових країнах, які вступили в СКУ, є молоді громади. Учасники, які були на нашій конференції, є молодими представниками цих громад, вік яких близько 20 років. Тобто у діаспору активно вливається молодь зі своїми амбіціями і новим баченням України у світі. Ми розглядали питання освіти, просування правдивого іміджу в Україні і поборювання дезінформації про Україну та питання захисту людських прав українців, які цього  потребують.

Нові спільноти українців за кордоном утворюють молоді люди, котрі мають свої амбіції, прагнення. І володіють новими технологіями, які  часом незрозумілі тим діаспорянам, котрі їм за віком у дідусі годяться...

Сила СКУ полягає у тому, що на таких заходах, де ми розглядаємо різні питання, серед яких — освіта та культура, присутні представники з різних країн світу. Вони обмінюються досвідом, спілкуються, радяться і допомагають у розвитку громади.

- Діаспори давні, як, скажімо ті українці, хто виїхав до США та Канади на початку ХХ століття, мали у ті  часи ворога Росію. І ми тепер маємо того ж ворога. Але гібридна війна, інформаційна війна — це абсолютно нові технології...

- Нова форма війни — гібридна — більш небезпечна за традиційні військові дії і мілітарну агресію, бо включає кібератаки, дезінформаційну кампанію, яка має на меті представити Україну невдалою країною. Ми розглядали питання, як поборювати цю гібридну війну, як не розгубитися і вести правильну політику щодо інформації про свою країну у світі. Один із напрямів, який ми розглядали, — створення позитивного месиджу про Україну у світі. Дезінформаційна кампанія дуже широка. Треба визначати пріоритети і знати, на що звертати увагу більше, а на що менше. У тому числі слід знати, як використовувати соціальні мережі, щоб поборювати цю дезінформаційну кампанію.

- Не секрет, що в Україні є розчарування, бо зміни на ліпше не настають так швидко, як би хотілося. Тому тепер багато молодих працездатних людей виїздять з України...

- Я, навпаки, вважаю, що в умовах гібридної війни і часу, який минув від початку Євромайдану та Революції гідності,  Україна зробила значні прогресивні зміни у різних галузях. Ми, на жаль, частіше акцентуємо на тому, що не було зроблено і чого не маємо, аніж на тому, що зробили і маємо. Успіхи у процесі євроінтеграції, з ратифікацією Угоди про операцію і початком дії безвізового режиму — це  величезні успіхи для українського народу і України.

У галузі охорони здоров’я реформи почали втілюватися у життя.  Навіть щодо поборювання корупції із запровадженням електронного декларування високопосадовцями та посадовцями теж є зміни і зрушення на ліпше.  

Очевидно, що перед Україною є ще великі завдання, виклики часу і багато роботи. Але об’єктивно аналізуючи те, що було зроблено, то праця проведена дуже велика і плідна.

Теперішня еміграція молоді за кордон, гадаю, не через те, що в Україні повільні зміни на ліпше, а через гібридну війну, яка багатьох лякає. Тому є українські родини, котрі приймають рішення виїздити у ті країни, де немає такої небезпеки.

- Що б ви побажали українцям в Україні?

- Бажаю українцям втримати дух Євромайдану, не зневірюватися, а, навпаки,  мобілізуватися. Бо якщо зважити на те, що ми вже змогли зробити за цей короткий час, є велика надія, що зможемо побороти російську агресію на сході України, а відтак і в Криму.

Фото автора.