«Хочу повернути «золото» в Україну»

5 серпня у  Ріо-де-Жанейро стартують XXXI літні Олімпійські ігри. Українці на Іграх у Бразилії виступлять у 27 видах спорту. Напередодні “ВЗ” поспілкувався з художньою гімнасткою Ганною Різатдіновою (на фото), яка представлятиме Україну на змаганнях світового рівня. Чим здивує шанувальників у Ріо та що може до сліз розчулити чемпіонку світу, читайте в ексклюзивному інтерв’ю.

- Ганно, ваша спортивна кар’єра розпочалась у п’ять років. Пам’ятаєте перше тренування?

- Моя мама — тренер з художньої гімнастики. Приходила до неї в зал ще маленькою і спочатку не виявляла особливого інтересу до художньої гімнастики. Але з часом почала гратися з м’ячем, взяла в руки стрічку. Так почався мій шлях у великому спорті. У шкільному віці я переїхала до Києва в школу Дерюгіних, де почалися серйозні тренування, а згодом і змагання.

- Багато хто вважає, що у спортсменів не було дитинства: суцільні тренування, збори, змагання. Як це було у вас?

- У мене не було часу на ігри у дворі з однолітками. Але не можу сказати, що не мала дитинства. Я побачила багато країн у юному віці. Знайомилася з іменитими спортсменами. Йшла до своєї мрії, і ось, зовсім скоро, моя друга Олімпіада. Плід моїх багаторічних старань я продемонструю у Ріо. Дуже розраховую на підтримку всіх українців. Спорт повинен нас об’єднати!

- Що можете сказати про свій графік перед змаганнями: активні тренування в залі чи більше відпочинку?

- Про відпочинок можна тільки мріяти. Я дуже сконцентрована на роботі. Коли багато років Олімпіада — це твоя мрія, ніякий відпочинок не переб’є думки про «золото» на п’єдесталі.

- Знаю, що усі гімнастки обмежують себе у їжі, борються з кожним зайвим грамом. Як вам вдається тримати потрібну вагу?

- Будь-який спортсмен любить смачно поїсти. І я не виняток, але доводиться обмежувати себе. У художній гімнастиці вага має неабияке значення. По секрету скажу, що час від часу можу поласувати смачненьким. Але варто  прийти наступного дня на тренування, як зайвих калорій як не було. Тренуємось п’ять разів на тиждень, тому перейматися через таку слабкість не доводиться.

- Що найголовніше в успішній кар’єрі гімнастки?

- Працьовитість. Гімнастика — це важка праця, якій треба віддаватися повністю. Для дівчинки це не тільки красиво, а й корисно для здоров’я.  Я б хотіла, щоб моя майбутня донька була гімнасткою, але вибір буде тільки за нею.

- Але ж художня гімнастика — дуже жорсткий спорт. Не боїтесь забрати у неї дитинство?

- Так, художня гімнастика — це і морально, і фізично жорсткий вид спорту. Але якщо з завзятістю підходити до роботи й знати, заради чого ти прагнеш перемоги, то все можливо подолати і бути на Олімпі.  Якщо донечка захоче присвятити себе художній гімнастиці, то я поділюся з нею всіма отриманими знаннями і набутим досвідом.

- Ваш тренер -  Ірина Блохіна. У вас невелика різниця у віці. У вас стосунки як між тренером і підопічною чи ви подруги?

- Іріша для мене не тільки дуже грамотний тренер, а й близька людина, яка завжди поруч. Вона - моя підтримка у всьому.  А її донечка Жаклін - найулюбленіше янголятко. У художній гімнастиці дівчатам важко знайти справді близьких людей, але я щаслива, що зі мною поруч є така людина.

- Маєте якісь талісмани, які приносять удачу?

- Талісманів у мене немає. Я віруюча людина, ходжу до церкви. Бог підтримує мене, мою сім’ю, дає сили займатися улюбленою справою. Не втомлююся йому за це дякувати.

- З чого починається день Ганни Різатдінової?

- Зазвичай щоранку я заїжджаю на машині в улюблений ресторан у центрі Києва, де купую собі каву. Це допомагає збадьоритися, налаштовує на роботу в залі.

- Чи вистачає з таким шаленим графіком часу на особисте життя?

- Ні, часу на особисте життя не вистачає, але для мене поки найважливіше  — це  Олімпіада. Повністю націлена на Ріо. Розумію, що потрібно чимось пожертвувати, аби щось отримати. Після змагань, коли повернуся додому, займуся цим питанням (сміється).

- Готувати вмієте?

- Ні, я не готую, але зловила себе на думці, що хочеться навчитися. Планую після приїзду з Бразилії піти у кулінарну школу.  

- У художній гімнастиці неабияка конкуренція серед дівчат. Товаришуєте з кимось з гімнасток?

- Чесно, сильної дружби немає, є спілкування. Коли виходимо на килим — ми запеклі конкурентки. Всім хочеться бути на п’єдесталі.

- Спостерігаючи за елементами на килимі, здається, що всі гімнастки дуже ніжні і романтичні. Ви романтична натура?

- Так, зізнаюся, я романтична натура. Можу поплакати, коли дивлюся якийсь романтичний чи драматичний фільм, люблю гарну музику, особливо мого улюбленого співака Майкла Джексона. Він мене надихає, навіть маю постановку під одну з його пісень.

- Чим здивуєте світове журі та шанувальників на Олімпіаді?

- Школа Дерюгіних ніколи не прагнула просто приїхати, зробити всі елементи без помилок, отримати високий бал і повернутися додому. Мене й інших дівчаток на тренуваннях вчили працювати для всього залу, тішити численних шанувальників, яких в української збірної безліч, і не лише в Україні. Здивуємо музичним вибором та складними елементами. Прагнемо, щоб глядач ці декілька хвилин був учасником дійства. Хочу повернути «золото» в Україну (востаннє «золото» для України 1996 року здобула Катерина Серебрянська. — ред.) і готова зробити для цього все можливе!

Довідка «ВЗ»

Ганна Різатдінова — українська художня гімнастка, чемпіонка світу із вправ з обручем, багаторазова призерка чемпіонатів світу та Європи, міжнародних турнірів.

Володарка золотої медалі Кубка світу у 2015 р. (вправи зі стрічкою) та срібної за вправи з булавами. Чемпіонка світу 2013 року.  Народилася 16 липня 1993 р. у Сімферополі.