Передплата 2024 ВЗ

Наталія МУЗИЧУК: «Марічка – вроджений боєць. Гірша позиція на шахівниці лише розпалює її бажання боротися»

Мама і тренер Марії Музичук розповіла про переможний поступ чемпіонки світу з шахів.

Шахова королева Марія Музичук готується до захисту свого титулу. Матч з претенденткою, триразовою чемпіонкою світу (2010, 2011, 2013) китаянкою Хоу Іфань, розпочнеться у Львові 1 березня. У 12 партіях дівчата (Марічці виповнилося лише 23, а її опонентка на два роки молодша) визначать, хто з них носитиме чемпіонську корону весь наступний рік.

На початку квітня цього року на чемпіонаті світу у Сочі гостра і безкомпромісна гра стриянки здивувала багатьох шахових експертів. Та мама і тренер Марічки, Наталія Музичук, нічого дивного у перемозі молодшої доньки не бачить. В інтерв’ю “ВЗ” вона пригадала усі перипетії сочинських протистоянь, розповіла про те, як брак досвіду цілком можна компенсувати впертістю. А також з’ясувала, що спільного у Марічки з угорською шаховою легендою Юдіт Полгар. 

- Кожен матч чемпіонату світу був по-своєму драматичним, - пригадує Наталія Музичук. - Та труднощі і несподіванки почалися у Марічки ще до початку змагань. За два дні до вильоту в Сочі молодша донька захворіла. Повернулися додому з тренування, а у неї температура 39. Вона лежала пластом, і ми з усіх сил намагалися витягнути її з того стану. На чемпіонат дівчина полетіла страшенно ослабленою, повністю так і не одужавши.

 У першому колі Марічка зустрічалася з канадійкою китайського походження Юанлінь Юань. Ось веде донька всю партію, у неї виграшна позиція — все супер. Та на 39-му ході задумується, прораховує всі варіанти, в якийсь момент кидає погляд на циферблат — а там ідуть останні секунди. Спантеличена, робить хід ферзем — невдалий. І виграшна позиція, на яку вона працювала три з половиною години, в один момент перетворилася на поразку. За регламентом, якщо ти у двох класичних партіях не перемагаєш, боротьба триває на тай-брейках. Аби довести справу до тай-брейку, Марічці конче необхідно було перемагати у другій партії. Та я особливо не хвилювалася, адже бачила: донька за класом вища за суперницю, а її поразка — лише прикра помилка одного ходу. У наступній партії вона розгромила канадійку за 20 ходів, а згодом так само упевнено перемогла на тай-брейках.

У другому колі Марічка грала з лідеркою збірної Польщі Монікою Соцко. Дві класичні партії завершилися унічию. А на тай-брейках у полячки шансів не було: 2:0 — і Марічка проходить у наступний раунд, де на неї вже чекала екс-чемпіонка світу Антоанета Стефанова з Болгарії. Доньці вдалося перемогти суперницю у першій партії. Тож у другій їй достатньо було нічиєї.

- У четвертому колі за шахівницею навпроти Марії сиділа рейтинг-фаворитка цих змагань Хампі Конеру з Індії...

- ...дуже досвідчена опонентка, яка неодноразово святкувала перемоги на престижних турнірах і грала у фіналі чемпіонату світу проти китаянки Хоу Іфань. У першій партії в напруженій боротьбі Конеру припускається помилки. Марічка, не зволікаючи, завдає тактичного удару і виграє цю партію — 1:0. Здавалося б, півсправи зроблено, тепер слід лишень розіграти нічию. Але зробити це чорними з суперницею такого рівня непросто. Боротьба точилася неймовірна: цейтнот і... поразка — 1:1. На тай-брейку у першій партії дівчата розписали нічию. А в другій Конеру починає стрімко відвойовувати позиції. Здавалося, уже все: ще кілька ходів, і вона в наступному раунді. Та Марічка не складала зброї, намагаючись з кожним наступним ходом ускладнити позицію суперниці, зупинити її у цьому стрімкому поступі. Це дало результат: Хампі помиляється, і Марічка швидко схиляє шальки терезів на свою користь.

- Що Марічці дається краще — швидкі шахи чи класична боротьба?

- Якщо судити за рейтингом, найбільш упевнено вона почувається у класичних шахах. Та на тай-брейках, особливо на змаганнях такого рівня, як чемпіонати світу, одним із ключових аспектів є вміння сконцентруватися та налаштуватися на боротьбу. Марічка — боєць. У такі моменти їй абсолютно байдуже, хто перед нею за шахівницею. Нехай хоча б чемпіон світу серед чоловіків. У неї є мета — перемогти. Уся її боротьба спрямована виключно на перемогу.

У півфіналі донька змагалася з другим номером збірної Індії Харікою Дронаваллі. Дівчата конкурують ще з дитячих років. У Сочі дві перші партії завершилися унічию, і доля перемоги повинна була вирішитися на тай-брейку. Перший двобій Марічка легко виграла. Мені почали звідусіль телефонувати, вітати. Приймаючи вітання, я глянула у комп’ютер: у виграшній позиції, за крок від успіху, на шахівниці починають відбуватися дива. Марічка робить один хід, розраховуючи утримати перевагу, потім другий. Рахунок іде на секунди. І ось у ці секунди виграшна позиція перетворюється на нічийну. Ще один хід — і поразка (1:1). У наступній, уже десятихвилинній партії, донька була настільки розчарованою попередньою невдачею, що ніяк не могла зібратися. Позиція на шахівниці не на її користь. Шансів на порятунок ну ніяких: на дошці ферзевий ендшпіль без двох пішаків. І тут стається диво: суперниця хоче поміняти ферзь, аби перейти у пішаковий ендшпіль, але робить це так невдало, що ендшпіль стає нічийним. Тут уже опускаються руки у Харіки. А в Марічки виростають крила: вона легко перемагає суперницю і проходить у фінал. Там вона зустрілася з росіянкою Наталією Погоніною, у якої у чотирьох класичних партіях виграла із загальним рахунком 2,5:1,5 і стала чемпіонкою.

- Мамі-тренеру важче спостерігати за змаганнями доньки-підопічної, ніж просто мамі чи просто тренеру?

- Я не тільки розуміла кожен хід і усвідомлювала його можливий вплив на результат усієї партії. Я також знала все психологічне підґрунтя кожної перемоги і поразки, відчувала всі емоції доньки. Усі шахісти вчаться уміння контролювати свій психічний стан і налаштовуватися на боротьбу. Марічка — вроджений боєць. Якщо потрібно, вона зробить своє, не думаючи про те, чи достатньо у неї для цього сил. Вона вміє переступати через власні слабкості, силою волі перекреслювати усі “не можу”. Тому вона і стала чемпіонкою світу.

Ось її старша сестра Аня більш вразлива. Вона трудоголік, вміє і любить багато працювати. Анна надзвичайно сильна шахістка, її знання дивують навіть дорослих колег. З 2008 року вона перебуває у шаховій еліті, ніколи не опускаючись нижче восьмого місця. Аня є однією з чотирьох шахісток світу за всю історію нашого виду спорту, які хоча б одного разу протягом кар’єри мали рейтинг у межах 2600. Юдіт Полгар стоїть окремо, у неї 2735 очок. І ще троє — Хоу Іфань, Хампі Конеру та наша Аня — здобували на сотню очок менше. Це ознака класу. Ані комфортно грати у форматі турніру, де одна партія зазвичай не вирішує долі всієї перемоги. Коли ж доводиться грати в умовах психічного тиску, коли душить тягар відповідальності, хвилювання перешкоджають їй показати свою найкращу гру.

- У суперниць Анни та Марії для таких випадків є ціла команда психологів, чи не так?

- Наприклад, у збірній Росії кожною спортсменкою опікується індивідуальний тренер, персональний лікар, а також у команді є масажисти і психологи. У нас же на все про все — головний тренер збірної, який за сумісництвом є менеджером і організатором, а також татом з мамою. Ми не можемо дозволити собі психолога. Тож мусимо виходити з того, що маємо. Під час чемпіонату світу ми з чоловіком намагалися підтримати доньку дистанційно — через скайп та СМС-повідомлення: “Не хвилюйся, завтра все буде добре. Ми з тобою”. Марічка з Анею знали: ми пишаємося ними, любимо і чекаємо додому незалежно від того, як завершиться для них чемпіонат світу.

- Після надзвичайно гострих партій того чемпіонату шахові журналісти почали порівнювати Марічку з Юдіт Полгар...

- Фахівцям збоку краще видно. Я ж не можу заперечити одного: Марічка чудово прораховує наперед усі варіанти і ніколи не уникає боротьби. Глядачі були свідками: у фінальній партії, коли їй потрібно було зробити нічию, Марія грала гостро, безапеляційно. Усі за голову хапалися: “Та що ж вона робить? Як у такій ситуації можна грати від короля?” Та у той момент донька бачила свою гру саме такою і грала усім своїм єством, відповідаючи духу конкретної позиції, не думаючи про зовнішній ефект своїх ходів. У Сочі обрана стратегія, усі тактичні прорахунки не підвели її.

- Це прагнення до загострень, нову нотку у грі Марії, фахівці пояснюють впливом Олександра Белявського, який допомагав вашим дівчатам готуватися до того чемпіонату...

- Навряд чи навіть найкращий тренер може за один збір поставити шахісту нову манеру гри. Марічка займається шахами ось уже 20 років. Маріччин стиль гри радше відображає її характер і шахові уподобання. Рідні сестри, які вже кілька років консультуються у Олександра Белявського, грають абсолютно по-різному. Марічка у гострій боротьбі почувається наче риба у воді. У стресовій ситуації чудово бачить усі варіанти розвитку подій. І гірша позиція на шахівниці лише розпалює її бажання боротися. Марічка ніколи не буде дебютником-фундаменталістом, який, розклавши фігури на початку партії, терпляче чекає на помилку супротивника. Молодша донька легко відходить від теорій і шукає у шахах щось своє. Аня ж має більш фундаментальні знання, краще знає стратегію шахових поєдинків та плани ігор. У неї більше досвіду ігор на турнірах серії Гран-Прі, які збирають шахову еліту. Аня неодноразово грала з чоловіками-“семисотниками”. У Марічки такого досвіду немає. І це вона компенсує цілеспрямованістю і впертістю. Коли доля дає їй шанс, вона намагається реалізувати його по-максимуму.

Чому ми звернулися по допомогу саме до Белявського? Окрім найвищих професійних якостей (а він грав матчі за світову шахову корону у претендентських циклах і був свідком усього, що протягом останніх десятиліть відбувалося у нашому виді спорту), цей давній наш знайомий львівський гросмейстер є напрочуд порядною і делікатною людиною. І вродженим педагогом, який уміє усе пояснити доступно. Він дав дівчатам певне розуміння гри. Під час чемпіонату Олександр Генріхович консультував дівчат через Інтернет. А першою помічницею Марічки стала її старша сестра, яка припинила боротьбу дещо раніше. Аня була для неї тренером, менеджером, психологом і навіть масажисткою. Незважаючи на те, що на турнірах дівчата, по суті, є суперницями, між ними ніколи немає заздрощів чи ворожнечі. Передусім вони сестрички, завжди готові прийти одна одній на допомогу.

Схожі новини