Передплатити Підтримати

Ніна КАРПАЧОВА: «За допомогою до нинішнього омбудсмана я не звернулася б ніколи…»

Перший Уповноважений Верховної Ради з прав людини закликала президента випустити з тюрми лідера опозиції

До Уповноваженого Верховної Ради з прав людини у 1998-2012 роках Ніни Карпачової ми подзвонили вчора, у день її народження. Привітали, як годиться у таких випадках, дізналися, що на персональне свято вона із сином Іваном о 5.40 ходила до моря зустрічати схід сонця, а перед тим спостерігала за зоряним дощем, який падав уніч 11-12 серпня. Пані Ніна зізналася, що під час падіння зір загадала декілька бажань… Однак в основному наша розмова із тричі омбудсманом була не на ліричні теми. Привід для дзвінка дало звернення Ніни Карпачової до президента Віктора Януковича з проханням випустити на волю екс-прем’єра Юлію Тимошенко.

- Що спонукало вас, відставного Уповноваженого парламенту з прав людини, звернутися до глави держави? Адже це не входить у ваші теперішні обов’язки…

— Так, у травні минулого року я подала у відставку з посади омбудсмана. Це природне явище для будь-якої людини, нічого вічного не буває. Не планувала свого переобрання, не давала згоду на висування своєї кандидатури тим, хто пропонував мені це зробити. Однак залишаюся правозахисником. Тому й не промовчала у випадку з Юлією Тимошенко…

У цій та інших справах, якими займалася раніше, у мене послідовна позиція. Два роки тому, відразу після вироку, який оголосив суддя Родіон Кірєєв, письмово звернулася до нього. Просила власноруч відмінити його ж незаконне рішення щодо арешту Тимошенко, адже екс-прем’єра було позбавлено навіть права на апеляцію. Виходячи з принципів верховенства права, Кірєєв мав скористатися Європейською конвенцією з прав людини, яка надає право на таку апеляцію. Мала розмову і з президентом Віктором Януковичем. Сказала йому: той факт, що людина (прізвище не має значення) позбавлена можливості апелювати щодо свого арешту, який відбувся під час судового засідання, є кричущим порушенням. Якщо ця людина звернеться до Європейського суду, попереджала Віктора Федоровича, — то на 100 відсотків виграє. І це буде справа проти України. Однак мене не почули.

Ще півтора місяця тому, як тільки було оголошено рішення ЄСПЛ щодо Тимошенко, я запропонувала владі не чекати, коли воно вступить у силу, а зробити крок назустріч європейській демократії і негайно виконати це рішення. На жаль, у повному обсязі воно не реалізовано досі. Змушена повторно звернутися до президента як до гаранта конституційних прав.

- Чому місію, яку виконуєте ви, не здійснює чинний омбудсман Валерія Лутковська? Вона, навпаки, заявляє про безпідставність звільнення Тимошенко…

— Можна було би повторити біблійне: не судіть і не будете суджені. Але нехай народ сам зробить висновок…

З етичних міркувань не можу коментувати діяльність пані Лутковської. Але якби у мене запитали: «Чи звернулися б ви до такого омбудсмана за допомогою?», відповіла б — «Ніколи!».

- Чим ви займаєтеся після того, як пішли з посади Уповноваженого? Про вас зовсім мало чути…

— Нікуди я не поділася. Займаюся тим, що і раніше — захистом прав людей. Восени минулого року говорила на ці теми з Генеральним секретарем Ради Європи Турбйорном Ягландом. Виступала у Китаї з доповіддю на конгресі щодо прав людини в Інтернеті. Мене переобрали членом правління європейського інституту омбудсмана, в який входить 120 моїх колег з усієї Європи. Наприкінці вересня в австрійському Інсбруку відзначатимуть 25 років інституту омбудсмана, беру активну участь у підготовці цього ювілею.

Приймаю людей. І далі звертаюся до глави держави і народних депутатів з відкритими зверненнями щодо проблеми торгівлі українськими дітьми, до якої вдаються певні посередницькі структури. Двічі виступала з цієї теми на парламентських слуханнях. Хоча, звісно, зараз не маю таких можливостей, як державні структури.

Викладаю у Київському університеті права спецкурс «Актуальні проблеми захисту прав і свобод людини». У вересні на запрошення Познанського центру прав людини лечу до Польщі, даватиму там майстер-клас в Університеті Адама Міцкевича. Недавно давала такий майстер-клас у Юридичній академії Єкатеринбурга, в одному з університетів Рівненщини.

- У перші місяці після відставки ходили чутки, що ви змушені були емігрувати за кордон, зокрема у Росію — через тиск щодо власної позиції у справі Тимошенко. Казали, що влада не могла пробачити вам відвідування екс-прем’єра у тюрмі, оприлюднення резонансних фотографій із синцями на її тілі…

— Я нікуди не виїжджала, була і залишаюся на рідній землі. У декого виникало бажання, щоб Карпачова покинула свою державу. Але я чесно виконую свої обов’язки правозахисника, тож не вважаю за необхідне кудись втікати. Пропозиції виїхати у світи справді були — коли з боку певних владних структур, зокрема, правоохоронних органів, почалися переслідування мене і колишніх колег із секретаріату омбудсмана.

- Якщо так складеться доля і до вас за певний час знову звернуться з пропозицію стати Уповноваженим Верховної Ради з прав людини, згоду дасте?

— Так далеко не загадую. Для мене робота омбудсмана — це стан душі…