«Червоні прапорці» у випадку раку

У ВООЗ прогнозують: до 2050 року захворюваність на рак у світі зросте на 77%. Якщо 2022 року у світі зареєстрували 20 мільйонів нових випадків небезпечної хвороби, то через чверть століття буде 35 мільйонів випадків. Експерти припускають: найбільше зростання фіксуватимуть у країнах з низьким рівнем доходів.

Рак — недуга надзвичай­но підступна. Повністю ви­лікувати її можливо лише на ранніх стадіях, але тоді вона може ніяк не проявлятися. Лю­дина почувається здоровою і не звертається по фахову допо­могу. Ось чому медики у всьо­му світі закликають людей регу­лярно перевірятися на найбільш поширені види раку — легень, грудних залоз, шкіри. Особливо це важливо робити у старшому віці та представникам груп ри­зику. Другий спосіб, як вчасно запідозрити серйозну патоло­гію, — прислухатися до сигналів, які надсилає організм.

Докладно про «червоні пра­порці» у діагностиці онкозахво­рювань розповіли у своїй кни­зі «Довідник з раку. Розгадана таємниця раку: діагностика, лі­кування й життя після цього» норвезькі онкологи Кетрін Ф. Вандраас та Зігмунд Брабранд.

Як проходить традиційний прийом у лікаря? Спочатку він вислуховує ваші скарги, після чого оглядає вас і скеровує (за­лежно від того, наскільки все серйозно) на подальші обсте­ження, аналізи й консультації.

То що таке скарга та чим вона відрізняється від конкретного симптому? Відповідь на це за­питання намагаються дати ав­тори книги.

Скарга — це суб'єктивний до­свід, те, що людина відчуває або про що знає сама, наприклад, втома, нудота чи головний біль. Це — не те, що лікар може вияви­ти самостійно. Натомість симп­том — це об'єктивне відхилення, яке фахівець може заміряти, по­бачити або діагностувати іншим способом. Приміром, пухлина у горлі, яку він може побачити з допомогою ендоскопа, чи зни­жений вміст еритроцитів, яку «засвітить» звичайний загаль­ний аналіз крові.

Прояви захворювання, які неможливо ідентифікува­ти, поки людина сама не звер­неться по допомогу, діагности­ці не сприяють. Але навіть тоді, коли пацієнт відчуває, що щось не так, медики можуть і не вия­вити у нього відразу серйозних відхилень. Деякі симптоми при­таманні багатьом хворобам (на­приклад, слабкість). Інші є більш специфічними (приміром, біль у конкретній ділянці тіла).

Проте окремі ознаки, які вка­зують на те, що організм функ­ціонує з перебоями, є більш тривожними за інші. «Так само як червоний сигнал світлофора вказує на те, що потрібно зупи­нитися, „червоний прапорець“ попереджає про необхідність зупинки. Організм у такий спо­сіб намагається повідомити про щось важливе», — проводять аналогію онкологи.

Тож якщо у вас з’явилася як мінімум одна з цих скарг/один із симптомів, вам слід звернутися до лікаря загальної практики — сімейного чи терапевта.

З боку голови:

• головний біль, який не при­пиняється протягом кількох тижнів.

З боку дихальних шляхів:

• кашель, який утримується впродовж чотирьох тижнів;
• виділення крові під час кашлю;
• часті респіраторні інфекції.

З боку верхнього відділу травного тракту:

• постійний розлад травлен­ня, нудота або блювота біль­шість днів упродовж тритижне­вого періоду;
• відчуття, що їжа зупинила­ся у стравоході, після того, як ви її проковтнули;
• постійне або часте здуття живота;
• незрозумілий біль та втра­та ваги;
• наявність домішок крові у блювотних масах.

З боку нижнього відділу:

• незрозумілі ректальні кро­вотечі;
• стійка зміна характеру ви­порожнень протягом більш як шести тижнів. Це може бути, на­приклад, більш рідкий стілець, більш твердий, ніж зазвичай, або тонший (смужкою) кал.

З боку шкіри:

• значна зміна вигляду роди­мок;
• рани, які не гояться.

Якщо ви хочете дізнатися, на­скільки небезпечною є ваша ро­димка, перевірте її за абревіатурою АКОРД, де

А означає «асиметрію» (проведіть посередині невуса уявну вісь. Якщо дві половинки не є однаковими, значить, ро­димка асиметрична);

К — «краї» (невус виходить за межі своїх початкових країв);

О — «окрас» (зміна кольору родимки, коли темні ділянки пе­реважають);

Р — «розмір» (невус має по­над 6 мм у діаметрі);

Д — «динаміка» (ви зауважи­ли, що родимка постійно росте).

Якщо ваш невус відповідає навіть одній з цих характерис­тик або родимка свербить чи кровоточить, необхідно показа­ти її лікарю загальної практики або дерматологу.

З боку сечовивідних шля­хів:

• видима кров у сечі;
• постійна зміна звичок се­чового міхура впродовж чо­тирьох тижнів. Це може бути, приміром, відчуття неповного випорожнення сечового міхура, слабкий струмінь сечі чи лише часткове її тримання.

З боку горла:

• охриплість голосу впро­довж чотирьох тижнів.

З боку грудних залоз:

• наявність ґульки у грудях, незалежно від того, болюча вона на дотик чи ні;
• стійка зміна зовнішнього вигляду соска або виділення з нього (у вигляді крові чи прозо­рої рідини).

З боку жіночих і чоловічих статевих органів:

• вагінальна кровотеча після менопаузи;
• кровотеча після статевого акту;
• наявність новоутворення у калитці після статевого дозрі­вання.

Загальні:

• ущільнення, які зберігають­ся протягом тривалого періоду часу (під пахвою, у паху, вздовж шиї, на слизовій ротової порож­нини, статевих органів і прямої кишки).