Коли рахунок йде на хвилини

Упродовж останніх пів року Міністерство охорони здоров’я регулярно нагадувало українцям про прості заходи, які можуть врятувати чиєсь життя, зберегти здоров’я та запобігти погіршенню стану. «ДЗ» зібрав ключові поради, як діяти у випадку екстрених та критичних ситуацій.

Базові правила надання домедичної допомоги

1. Надавайте допомогу лише за умо­ви, що це безпечно для вас. Власна без­пека повинна бути в пріоритеті. Для цього огляньте місце події й переконайтеся, що вам нічого не загрожує.
2. Якщо є така можливість, перемістіть постраждалого у більш безпечне місце.
3. Оцініть його стан. Можете про щось запитати — так ви визначите, чи людина при свідомості. Переконайтеся, чи постражда­лий дихає і чи нормальним є його дихання. Порахуйте вголос від 501 до 510 — людина за цей час повинна зробити не менше 2−3 видихів. Один видих — це один підйом та одне опускання живота. Якщо постражда­лий притомний, немає нагальної потреби перевіряти його пульс і дихання.
4. Викличте бригаду екстреної медичної допомоги, зателефонувавши на номер 103. Як альтернативний варіант, у невідкладних ситуаціях ви можете звернутися до інших екстрених служб, наприклад, поліції чи ДСНС.
5. Зупиніть критичні кровотечі - арте­ріальні та венозні. Для цього використай­те кровоспинний джгут, турнікет або тугу пов’язку. Накладайте кровоспинний джгут на кінцівки постраждалого максимально вище місця кровотечі. Правильно накладе­ний турнікет дозволяє зупинити кровотечу. Також потрібно зафіксувати час накладен­ня пов’язки. За відсутності засобів для зупинки кро­вотечі просто затисніть рану. Важливо. Не переставайте затискати рану до приїз­ду медиків чи накладення кровоспинного джгута. Залежно від виду кровотечі, якщо ви припините тиснути на рану, це може за­кінчитися для людини смертю.
6. Забезпечте прохідність дихальних шля­хів. Якщо у постраждалого в роті є сторонні предмети або блювотні маси, усуньте їх.
7. Якщо навіть після зупинки кровотечі й забезпечення прохідності дихальних шля­хів у пораненого не з’явились ознаки жит­тя, треба розпочинати серцево-легеневу реанімацію.
8. Покладіть постраждалого на спину і закиньте його голову назад. Натискайте по­серед грудної клітки двома руками (основу однієї долоні накрийте другою долонею). Грудна клітка людини повинна стиснутися приблизно на 5−6 см. За хвилину потрібно зробити від 100 до 120 натискань. Якщо крім вас є ще хтось, хто може допомогти, міняйтеся з цією людиною кожні дві хвили­ни.
9. До приїзду медиків постраждалий по­винен стабільно лежати на боці.
10. Не залишайте його без нагляду. На­віть якщо зупинили кровотечу, а людина притомна, відчуваючи біль, може стягти або послабити турнікет.

У разі підозри на інсульт

Інсульт — це гостре порушення мозково­го кровообігу, зя якого ушкоджуються тка­нини мозку, внаслідок чого порушуються його функції.

Симптоми інсульту:

• оніміння чи асиметрія обличчя;
• оніміння руки або ноги;
• погіршення зору;
• запаморочення;
• порушення ходи;
• втрата свідомості;
• інтенсивний головний біль.

Зверніть увагу. За інсульту всі ці ознаки з’являються раптово!

Як допомогти:

За підозри на інсульт потрібно відразу викликати бригаду екстреної медичної до­помоги. Не залишайте людину без нагляду, поки медики не приїдуть.

Якщо постраждалий при свідомості:

• запропонуйте йому зайняти зручне положення і підійміть йому голову;
• їсти чи пити не давайте.

Якщо постраждалий непритомний:

• перевірте наявність дихання;
• якщо людина дихає, покладіть її на бік;
• якщо не дихає, розпочніть серцево-легеневу реанімацію.

Як діяти у випадку судом

Судома — це довільне скорочення м’яза або групи м’язів, яке зазвичай супроводжу­ється різким болем. Причини виникнення судом:

• епілепсія;
• механічні ушкодження мозку;
• крововилив у мозок;
• менінгіт, енцефаліт;
• гіпо- або гіперглікемія;
• зловживання алкоголем тощо.

Якщо ви бачите, що у людини поча­лися судоми:

• відразу викличте бригаду екстреної медичної допомоги;
• до приїзду медиків покладіть люди­ну на рівну поверхню, під голову підсуньте щось м’яке, щоб захистити від травмувань;
• послабте комірець, шалик, краватку.

Якщо судоми припинилися, але по­страждалий й надалі без свідомості, пе­реконайтеся, що він дихає. Якщо дихає, покладіть на бік. Якщо ні, розпочинайте серцево-легеневу реанімацію.

Що робити заборонено:

• силою утримувати людину під час судом;
• розкривати постраждалому рот за до­помогою підручних засобів;
• засовувати палицю між зуби, вдавати­ся до інших сумнівних «прийомів»;
• вливати воду чи ліки до рота людини під час судом.

За втрати свідомості

Людина може знепритомніти через:

• зниження артеріального тиску;
• травму голови;
• отруєння;
• перевтому тощо.

Частіше людина втрачає свідомість рап­тово, але іноді може спершу відчути нудоту, слабкість, запаморочення та інші симпто­ми.

Як реагувати:

• не гайте часу — викликайте бригаду екстреної медичної допомоги;
• якщо поряд з вами є інші люди, попро­сіть їх зателефонувати на «103», а самі пе­ревірте наявність в людини дихання;
• якщо дихання є, переверніть її на бік, якщо відсутнє - розпочинайте серцево-ле­геневу реанімацію.

Як провести первинну обробку коло­тих, різаних або вогнепальних ран кінці­вок

• Огляньте рану.
• Якщо наявна масивна зовнішня кро­вотеча, зупиніть її, натиснувши безпосе­редньо на рану, допоки не знайдете крово­спинний джгут, турнікет чи тугу пов’язку, які можна буде накласти.
• Якщо кровотеча незначна, накладіть на рану серветку (в ідеалі - стерильну) та зафіксуйте її еластичним або звичайним бинтом.
• Якщо у рану потрапили дрібні предме­ти й ви можете легко їх видалити, зробіть це.
• У наступні дні, роблячи перев’язку, об­робляйте ділянку навколо рани з викорис­танням хлоргексидину, повідон-йоду або 70%-го розчину етанолу. Простежте, щоб антисептик не потрапив у рану, оскільки він може спровокувати хімічний опік.
• Можна дати постраждалому знеболю­вальне (якщо він раніше його не приймав).
• Якщо рана велика або глибока, турбує чи не гоїться, потрібно якомога швидше звернутися по медичну допомогу.

П’ять поширених міфів про надання домедичної допомоги

Міф № 1. Накладений кровоспинний джгут треба послаблювати.

Послаблювати турнікет у жодному разі не можна, оскільки це може призвести до відновлення критичної кровотечі, а для лю­дини, яка перебуває у стані шоку, втрата навіть незначної кількості крові може бути небезпечною.

Безпечний період накладення тугої пов’язки — до 2 годин, відносно безпечний — від 2 до 6 годин.

Подбайте, щоб постраждалого, якому наклали джгут, обов’язково оглянув медик або людина, яка пройшла відповідну під­готовку і знає, чи можна його замінити на інший спосіб контролю кровотечі та як це правильно зробити.

Міф № 2. Не можна накладати турнікет на гомілку чи передпліччя.

Раніше вважалося, що через анатоміч­ну будову (судина проходить між кістками) накладання тугої пов’язки не зупинить кро­вотечі. Але у цьому разі спрацьовує інший механізм: кровотеча зупиняється внаслідок стискання м’язів, а не через притискання судини до кістки. Пам’ятайте, що джгут слід накласти на 3−4 поперечні пальці вище міс­ця рани (крім ділянок суглобів).

Міф № 3. Накладати турнікети — небез­печно й шкідливо (може виникнути гангре­на).

Тугу пов’язку завжди можна буде зняти й замінити на інший метод контролю кро­вотечі, проте не завжди можна встигнути накласти. Накладений на кінцівку джгут справді припиняє її кровопостачання, і якщо його вчасно не зняти, людина може втратити руку чи ногу, але не життя. Ось чому до такої маніпуляції слід вдаватися лише у разі масивної кровотечі. Якщо вчас­но цього не зробити, через 2−3 хвилини людина просто стече кров’ю. Після накла­дення турнікета постраждалого повинен якнайшвидше оглянути медик.

Міф № 4. У разі венозної кровотечі тугу пов’язку треба накласти нижче місця рани, за артеріальної - вище.

Критичні кровотечі не диференціюються на венозні й артеріальні, а джгут завжди на­кладається вище місця рани.

Міф № 5. Кровотечу з носа можна зупи­нити, закинувши голову назад.

Коли ми закидаємо голову назад, крово­теча не припиняється. Кров лише перестає витікати назовні, а стікає у шлунок й може спровокувати блювоту.

Щоб зупинити кровотечу з носа, слід злегка нахилитися вперед, притиснувши крило носа (з того боку, з якого кровить) до перегородки й утримувати, поки кровотеча не зупиниться, або до приїзду медиків.

За скільки повинна приїхати «швидка»

Якщо випадок критичний — через 10 хвилин (за відсутнього або неефективного дихання, ознак масивної кровотечі чи кро­вовтрати).

Якщо екстрений — через 20 хвилин (за порушень свідомості, ознак кровотечі, симптомів гострого коронарного синдро­му, проявів гострого порушення мозкового кровообігу, розладів дихання).

Коли «швидка» не приїде

Якщо випадок неекстрений — пацієнт потребує оцінки стану здоров’я, проте його стан не є невідкладним, а відтермінування надання медичної допомоги не призведе до погіршення його стану.

Якщо непрофільний — стан пацієнта не є невідкладним, і йому не обов’язково на­давати медичну допомогу на місці.

Що впливає на час доїзду бригади екстреної медичної допомоги на ви­клик. Перевищення нормативу доїзду до­пускається:

• у разі обставин, які не залежать від організації системи надання екстреної ме­дичної допомоги;
• за ускладнень дорожнього руху або метеорологічних умов, сезонних особли­востей, епідеміологічної ситуації тощо;
• в умовах воєнного стану у разі веден­ня активних бойових дій на території, з якої надійшов виклик, виїзд бригади відклада­ється до припинення загрози.