«Не можна вимагати однакової зарплати у селі і в Києві»

Єдиний соціальний внесок, який об’єднує збір до Пенсійного фонду, соцстраху та страхування від безробіття, в середньому становить 41% (а якщо підприємство має підвищений ступінь ризику, то ще більше). Ще 15% стягують податку з доходів фізичних осіб. Таких драконівських податків з зарплат не сплачують навіть у ЄС. Не дивно, що чимало фірм воліють платити повністю чи частково зарплати в конвертах. Та ось наприкінці грудня прем’єр-міністр Арсеній Яценюк ощасливив роботодавців — мовляв, єдиний соціальний внесок знизили з 41% до 16,4%.

Закон «Про реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізацію фонду оплати праці» приймали вночі з 28 на 29 грудня. Депутати, схоже, не надто розуміли, що саме вони приймають... Тож одні пояснювали, що ЄСВ знизили для усіх підприємств, на яких середня зарплата перевищує дві мінімальних, до 16,4%. Інші казали, що до 25%. Треті переконували, що ЄСВ знизять лише для підприємств, які вийдуть з тіні і відповідатимуть певним умовам, — хоча у тексті прийнятого документа на офіційному сайті ВР про ці умови не було жодного слова... Тож який закон набув чинності? Про це ми дізнавались у експерта “Реанімаційного пакета реформ” групи “Податкова реформа” Іллі Несходовського.

— Плутанина виникла через те, що було кілька варіантів цього законопроекту, — пояснив експерт. — На сайті ВР був варіант, підготовлений Кабміном. У “Голосі України” ж опублікований варіант, прийнятий податковим комітетом ВР, а не варіант Яценюка. Закон, який набув чинності, передбачає зниження ставки єдиного соціального внеску лише для підприємств, які відповідають певним критеріям. Перша — збільшення фонду оплати праці у 2,5 раза порівняно з 2014 роком. (Тобто йдеться не про збільшення у 2,5 раза зарплати кожного працівника, а фонду оплати праці загалом. А його можна збільшити і за рахунок збільшення штату працівників, створення нових робочих місць).

Друга умова — збільшення середньої зарплати на підприємстві на 30% порівняно з минулим роком. Третя умова — мінімальна сума ЄСВ має бути 700 гривень на одного працівника (не розумію, звідки взялась ця цифра, бо раніше у документі її не було), а середня зарплата не може бути нижчою за три мінімальних. Знову ж таки, це не означає, що зарплата кожного працівника має бути понад три мінімальних. У когось може бути більша, у когось менша, головне, аби середній показник був понад три мінімальних.

— Аби платити 16,4% ЄСВ, а не 41%, підприємство повинне відповідати одній з цих умов чи усім трьом відразу?

— Усім трьом. Якщо підприємство відповідає цим критеріям, то до звичайної ставки ЄСВ застосовується понижуючий коефіцієнт 0,4 (41% х 0,4 = 16,4%). Це лише перехідний період. Наступного року застосовуватимуть коефіцієнт 0,6, якщо не помиляюсь, уже без цих умов.

— Тобто якщо підприємство раніше сплачувало зарплату офіційно і не має змоги суттєво збільшити її у 2015 році, то воно платитиме і далі ЄСВ за старими ставками?

— Фактично, так. У нас величезний дефіцит Пенсійного фонду, тому не можна відразу йти на радикальне зниження ставки ЄСВ. Зниження ЄСВ на 1% призводить до зниження надходжень до Пенсійного фонду на 7 мільярдів. Щодо збільшення зарплати на 30%, то не думаю, що це так уже нереально. Цього року лише інфляція 20%, девальвація — більше 100%. Тобто ціни зросли, виручка підприємств теж. Тому коли роботодавці кажуть, що нема можливості підвищити зарплату працівникам, дуже часто це не відповідає дійсності. Просто ту різницю вони хочуть покласти собі в кишеню. Знаю одного підприємця, який дає коментар, що він платить працівникам приблизно 120 доларів зарплати — більше не має з чого платити. І відразу ж дає інший коментар — у нього дві машини, одна за 20 тисяч доларів, інша за сорок, і він не може сплатити за них податок. Виникає питання, звідки у нього гроші на такі дорогі машини, якщо він не має змоги платити працівникам нормальну зарплату? Він їх заробив, експлуатуючи цих людей.

— Чи будуть якісь поблажки з ЄСВ для нових підприємств, які у цьому році лише розпочнуть діяльність?

— Новостворені підприємства платитимуть звичайну ставку ЄСВ. Оскільки фонду оплати праці у них наразі немає, то й умовам для зниження ЄСВ вони відповідати не можуть.

— Тобто закон дає преференції виключно тим підприємствам, які працювали нелегально і вирішили вийти з тіні, а новим чи тим, які працювали легально, не дає?

— Важко визначити, яке підприємство працює легально, а яке не зовсім. На зарплату тут орієнтуватись не варто. Знаю людей, які отримують офіційно дві тисячі гривень зарплати і все — більше нічого не мають. Але знаю й тих, хто офіційно має 6-7 тисяч гривень, але при цьому має ще й доплату в конверті. Тому стверджувати, що якщо підприємство платить низьку зарплату, значить обов’язково доплачує частину в конвертах, не можна.

Щодо самого закону, то він не ідеальний. По-перше, нема механізму, як рахувати базу нарахування за минулий рік для людей, які працюють неповний день, для інвалідів, для яких діє окрема ставка ЄСВ, для студентів, які працюють 2-3 години в день... У законі є кілька пунктів, з якими я не можу погодитись. По-перше, це ті 700 гривень ЄСВ. Є умова, що середня зарплата має бути не меншою трьох мінімальних. Але якщо вимагати, щоб мінімальний ЄСВ був не менше 700 гривень, то виходить, що середня зарплата має бути понад 4200 гривень, а це 3,5 мінімальних. По-друге, така середня зарплата може бути лише у великих регіонах, наприклад, у Києві, Дніпропетровську чи Львові.

У маленьких містечках чи селах зарплати маленькі — 1,5-2 тисячі гривень, і потенціалу зростання нема. Не можна від них вимагати таку ж середню зарплату, як у великих містах. У нашому варіанті законопроекту цієї норми не було. Третій момент. При збільшенні фонду оплати праці збільшиться розмір податку з доходів фізичних осіб — у цьому плані нема ніяких послаблень навіть для тих підприємств, які відповідатимуть усім трьом критеріям.