Як Трамп цілий рік випробовував світ на міцність

«Я зробив спробу її тр*хнути. Спокушав її як повію, але не зміг домогтися», – зізнавався Трамп. Або таке одкровення: «Починаю цілувати їх. І коли ти зірка, вони дозволяють тобі робити це». Десятки жінок заявили про сексуальні домагання з боку Трампа. Здавалося, після такого масштабного сексуального скандалу шансів на перемогу він не має. Ба більше! Попри вимогу закону, Трамп відмовився розкривати свою податкову декларацію. Це при тому, що американська преса неодноразово писала, що він протягом десятиліть уникав сплати податків. І йому усе це зійшло з рук... Із такою ганебною репутацією він переміг на виборах і зайшов у Білий дім тріумфатором.

Перше президентство Трампа не було таким феєричним, як тепер. Мені запам’яталося хіба що кількома яскравими епізодами. Насамперед інавґурацією, яка супроводжувалась багатотисячними акціями під назвою “Марш жінок”. Ганебною пресконференцією у Гельсінкі з путіним, де Трамп поводився як підлеглий з начальником або як агент із куратором. Американська преса тоді писала: “Трамп ліг біля ніг путіна”... Була також скандальна історія, де Трамп вимагав від щойно обраного президента Зеленського, аби Україна розпочала розслідування проти сина Байдена. При цьому шантажував Україну військовою допомогою. І, звісно, сумна історія з імпічментом, який так і не вдалося Трампу оголосити...
Завершилося перше президентство Трампа спробою державного перевороту: група його прихильників, не задоволених тим, що він програв вибори, 6 січня 2021 року вирішила у силовий спосіб захопити владу. Пішли на штурм Капітолію, коли Конгрес затверджував результати виборів. До речі, рік тому, буквально через кілька годин після інавґурації, Трамп першим указом помилував близько 1500 осіб, які брали участь у нападі на Капітолій.

Другу виборчу кампанію Трамп побудував, зокрема, на спекуляції щодо російсько-української війни. Тільки лінивий нині не згадає його популістської, вкрай безвідповідальної обіцянки закінчити війну в Україні за 24 години. Війна триває досі, при цьому увесь рік Трамп старанно підігравав путіну й системно шкодив Україні. Провокативна поведінка віцепрезидента США Джей Ді Венса під час зустрічі Трампа із Зеленським, вочевидь, була задумана з метою розриву україно-американських відносин, – аби припинити допомогу Україні. Що, втім, і було зроблено, але під впливом внутрішніх обставин Трампу довелось дати задню і поновити допомогу (тільки тепер за американську зброю для України платять європейці).

Увесь рік президент США завдяки своїм екстравагантним вчинкам був у центрі уваги. Усі інші світові події на його яскравому тлі тьмяніли. Публічно ображав і хамив, шантажував і здійснював економічний тиск, капризував і самомилувався (малював себе на офіційній сторінці Білого дому у королівській мантії з короною на голові або у костюмі супермена). Але найбільшою ганьбою була зустріч з путіним на Алясці, де воєнному злочинцю американські військові рачки розстеляли червону доріжку, а Трамп йому аплодував... Більш гидотного і аморального видовища годі уявити!

Водночас Трамп семимильними кроками будує авторитарний режим у самій Америці. І за прикладом «друга володимира» руйнує міжнародне право. Під кінець першого року свого правління явно увійшов у смак майже необмеженої влади й пустився берега. Лідер Венесуели Ніколас Мадуро – гидотний диктатор, який не викликає жодного співчуття, але метод боротьби з ним немає нічого спільного з міжнародним правом.

Те саме стосується і претензій щодо Гренландії. По суті, Трамп готує анексію за прикладом захоплення Криму. Навіть аргументи застосовує ті самі, що і путін: мовляв, Гренландія потрібна США з точки зору її національних інтересів і безпеки. І що самі гренландці мріють приєднатися до Штатів...
Трамп патологічно брехливий і безпринципний. І ці якості у ньому прогресують. Підло й підступно зрадив іранських протестувальників, обіцяючи військову допомогу, на яку ті покладали великі надії, але так її і не дочекалися. З холодним серцем дозволив втопити протести у крові. Йдеться про десятки тисяч вбитих і сотні тисяч поранених іранців. Така зрадлива поведінка Трампа має стати і для нас уроком: у найвідповідальніший момент війни Трамп і нас може кинути... Ну і вишенька на торті до його річниці – Нобелівська медаль, яку він методом шантажу по суті відібрав у лідерки венесуельської опозиції Марії Мачадо.

За рік президентства Трамп довів цивілізований світ до стану глибокого шоку. Намагається підім’яти під себе світовий порядок, чим штовхає планету у вир хаосу, що неминуче призведе до якоїсь глобальної катастрофи. На жаль, підсумовуючи усе вищесказане, позитивного висновку у мене немає... Залишається сподіватися, що у адекватних світових лідерів, які досі проводили улесливу компліментарну політику умиротворення Трампа, врешті-решт спрацює інстинкт самозбереження.