Унікальний феномен російського ліволіберала

Маю улюблену розвагу і guilty pleasure.

Береш ліберального російського опозиціонера з плашкою «патентований іноагент» і читаєш його висловлювання щодо подій в Європі та на пострадянському просторі. І він весь такий за мир за будь-яку ціну, і весь такий закликає критикувати лише можновладців, а не народи, і взагалі багнети в землю та обіймемось.

От, наприклад, хороший приклад — заступник голови партії «Яблуко» Шлосберг днями заявив, що Україна не є жертвою агресії, бо вона не дала себе вбити, а ще й відбивається. І що ця війна — це зайва кров, а краще просто зафіксувати все миром та припинити вбивства. Ну так, Україна втратить вже вкрадене росією і ніхто не воскресить вже вбитих, але треба бути реалістами і виходити з тієї ж ситуації, що є.

А потім, тримаючи всю цю толстоєвщину в голові, беремо цього ж ліберального російського опозиціонера (Шлосберг також чудовесенько підходить) і гуглимо його думку про арабо-ізраїльський конфлікт.

Такі миттєві перетворення з голуба миру та прибічника неспротиву злу насиллям у войовничого яструба відбуваються, охрінівати не встигаєш.
Унікальний феномен, коли люди в одному тілі водночас російського ліволіберала та єврейського правоконсерватора носять.

Джерело