Візит Кім Чен Ина до рф — це, насамперед, сигнал Заходу
Домовитися про постачання північнокорейської зброї та боєприпасів — для цього достатньо російського міністра оборони Шойгу. А зустріч на російському космодромі на Далекому Сході — прямий натяк на те, що Північна Корея може отримати допомогу у запуску супутників, що поки що в режиму не працює: попередні запуски були невдалими
Відвідування заводу, де виробляють літаки СУ, це сигнал, адже це ще одне слабке місце режиму. путін говорить Заходу і азійським країнам, що готовий «закрити» слабкі місця і зміцнити монстра, зробивши його водночас більш залежним від рф. Північна Корея завжди була зобов’язана своїм існуванням Китаю, очевидно, що цей візит теж з китайцями щонайменше обговорювався, якщо не був погоджений. Китайцям потрібно ускладнити стратегію їхнього стримування з боку США та азійських країн, зробити Північну Корею більш потужною, але контрольованою.
Новина про те, що путін прийняв запрошення відвідати Пхеньян, є його очевидним прагненням створити дуже нерівне, але пов’язане спільною антипатією до Заходу партнерство в сфері безпеки. Кім Чен Ин розуміє, що він потрібний: від поставок озброєнь до геополітики, і звісно радіє, адже він отримає продовольство та, можливо, обмежений доступ до технологій.
Втім, китайці мають обережно ставитися до зростання впливу рф в Північній Кореї — це завжди була їхня вотчина, і ділити її з путіним вони точно не дуже раді. Відсутність високого китайського представництва на економічному форумі у Владивостоці — це найкраще свідчення, що в Китаю з рф все далеко непросто. путін відкривав форум у сумній компанії з віцепрезидентом Лаосу, що виглядало кепсько і навіть принизливо, хоча напевно москва зробила все, щоб забезпечити присутність високих гостей з Азії. Партнерство з «товарищем Кімом» — це останнє, до чого може вдатися путін, когось гіршого у світі банально немає. Тому попри всі ризики постачання зброї, сам факт візиту для нас геополітично — це хороший знак, адже ізоляція рф працює навіть в Азії, хоч і зовсім не так, як нам би хотілося — дуже вибірково і на основі «азійських» геополітичних уявлень, що дуже відрізняються від наших. Токсичність путіна відчувається і в Азії — візит північнокорейського диктатора і вражаюча відсутність азійських лідерів у Владивостоці — краще за будь-які приклади.
