Незалежність, особисто для мене, складається з досить простих, подекуди навіть буденних речей
Ніхто і ніколи не зможе прийти і забрати все це у мене, вирішивши, що мене немає і ніколи не існувало
Якщо прибрати офіційний пафос та мову гасел, Незалежність, особисто для мене, складається з досить простих, подекуди навіть буденних речей.
Це моя досить невелика хата (69 кв. м) на клаптику землі (490 кв. м), в селі, яке влітку знемагає від невблаганного південного сонця. Вулиця, що прямує до Інгулу, який поволі торує свій шлях поміж почесної варти очерету. Шмат соснового лісу, який шумить про щось своє, відоме лише йому. Міріади зірок, під пильним доглядом місяця та запаморочливий аромат матіоли. Вранішня кава на маленькому столику біля верби. Моя родина, на чолі з ненаглядним онуком Артемом, що лише почав лік своїм літам…
Ніхто і ніколи не зможе прийти і забрати все це у мене, вирішивши, що мене немає і ніколи не існувало. Кожного, хто зазіхатиме на ці прості, подекуди навіть буденні, але МОЇ речі, я гризтиму зубами, за відсутності рук, до свого останнього подиху (краще звісно до останнього, бридкого подиху моїх ворогів).
Власне це і є мій День Незалежності, тривалістю 365 днів на рік (у високосний 366).
