Не мир, а Перемога за будь-яку ціну!

Зокрема, знову дався чути мастодонт гео­політики, колишній держсекретар США Генрі Кіссінджер. В інтерв’ю CBS News він заявив, що війна може наближа­тися до «переломного моменту», яким вважає не перемогу України, а «реальні переговори». При цьому ключову і «по­зитивну» роль у цих переговорах він віддає Китаю. Нага­даю, це не перша «вилазка» ветерана світової політики. То­рік він під час Всесвітнього економічного форуму у Давосі запропонував Україні заради миру погодитись забути про Крим, а Захід має з цим погодитись. Тоді Кіссінджера різко розкритикували, і він на певний час зник з інформаційного простору. І ось знову намалювався з черговим російським наративом: промує Китай, як мирного посередника.

І річ тут навіть не в тому, що Китай не є так званою тре­тьою, тобто незаанґажованою стороною. Пекін явно сим­патизує росії, хоч і намагається вдавати нейтралітет. Дик­татор диктатору ока не виклює… Якби такі переговори під модераторством Китаю розпочалися, то, звісно, Сі тягнув би ковдру на бік росії. Та головна небезпека криється у са­мому факті можливих мирних переговорів, які неминуче передбачають болісні компроміси. Звісно, з нашого боку.

путін розуміє, що перемогти і підкорити Україну вже не вдасться. Його армія виснажена, зброя закінчується, а санкції вбивають економіку росії. А тут ще й контрнаступ насувається, який може остаточно добити путінських не­добитків. Чим це загрожуватиме персонально господарю кремля? Нічим хорошим. Відтак путін боїться і за свою вла­ду, і за своє життя. Тому йому конче треба уникнути такого сценарію. Для цього і залучає як усіх своїх агентів впливу, так і корисних ідіотів, які озвучують фальшиві заклики до миру.

Зрозуміло, що українська влада не погодиться на будь-які переговори з путіним. Сподіваюсь, Зеленський вже зрозумів, що росію не умиротворити, якщо «просто пере­стати стріляти». Якраз усе з точністю до навпаки. Втім, на­віть якби у влади з’явилася спокуса зупинити чи призупи­нити війну «мирними переговорами», як це було на початку широкомасштабного вторгнення, то зараз їй цього не до­зволять ані армія, ані громадяни. Понад 90 відсотків укра­їнців, за результатами соцопитування Центру Разумкова, вважають путіна сучасним гітлером. Ця цифра переконли­во свідчить, що українці не готові йти на будь-які компромі­си з новітнім гітлером. Історія дечого таки навчила: компроміси з гітлером лише заохочували його до нових агресій. І українці усвідомлюють, що путін діятиме ідентич­но. Передишка, можлива завдяки «мирним переговорам», йому потрібна насамперед для того, щоб застовпити за собою вже окуповані території. У тому числі і сакральний Крим. Йому треба зупинити ЗСУ.

І це чудово розуміють усі, в тому числі «мирні переговор­ники». Тому усі, хто зараз говорить про перемир’я, грають виключно на руку кремлю. На жаль, чути такі голоси і в стані наших союзників. І якщо вони нас будуть до цього схиля­ти, а така можливість у них є, бо без зброї союзників ми не зможемо ефективно воювати, то це буде не що інше, як підла зрада! Сподіваюсь, уроки історії засвоїли не тільки українці… Тому жодного фальшивого перемир’я з агресо­ром бути не може. Україні потрібен не мир за будь-яку ціну, а Перемога будь-якою ціною!