Валдайське збіговисько

Історична доповідь про християнські цінності військових злочинців і занепад ліберальних цінностей Заходу

27 жовтня на засіданні дискусійного клубу «Валдай» виступав і відповідав на запитання президент росії путін.

Якщо описати, яке бажання виникає після цього виступу в нормальної цивілізованої людини з будь-якого куточка світу, то це відгородитися від цієї країни високим десятиметровим парканом і найближчі 50 років не зазирати за той паркан. Хай гуляють у своєму найбільшому вольєрі у світі. Хай будують там своє світле майбутнє з імпортозаміщенням, якому, звісно, «аналоговнєт».

Прокоментуємо лише те, що було сказано про Україну.

  1. Українці і росіяни — це один народ. З цього випливає, що ніякого суверенітету в України бути не може.
  2. Безпосередньою причиною збройного нападу на Україну, тобто casus belli, була відмова президента Зеленського виконувати Мінські угоди. Не зрозуміло тоді навіщо було у тій самій доповіді наголошувати, що причиною нападу була підготовка України до нападу на росію.
  3. Пан з Угорщини, якому дуже кортить відвідати Одесу, просив путіна дозволити йому її відвідати. Путін дозволив, але радив поспішати. Публіка у залі радісно закивала головами. Ми радимо панові з Угорщини здійснити свою мрію на крейсері з назвою однієї неєвропейської столиці. Добре лікує голову.
  4. росія напала на Україну у 2014 році, бо в Україні стався державний переворот, і росія прийшла на допомогу незаконно відстороненому президенту Януковичу. Ось на цій брехні зупинимося більш детально. Якщо говорити, хто виграв більше від усіх, то основним бенефіціаром цього була росія. Тому що вже за два місяці по тому всі великі нафтогазові компанії світу: Ройал Датч Шелл, Шеврон, Ексон, Ені, що підписали контракти з українським урядом на видобування газу на Юзівській, Олеській та Скіфській газоносних площах, пішли з України. Це відкинуло розвиток газовидобування в Україні щонайменше на дев’ять років.

Обмеження газовидобування в Україні зміцнило майже монопольне становище російського експорту газу до Європи. Частка європейського ринку газу, яку захопила росія, сягнула 43 відсотків! І росія вирішила, що тепер тримає Європу за горлянку. А якщо так, то Європа проковтне і захоплення росією України. Тому, маючи парадну форму, вояки пішли 24 лютого організовувати російський парад на Хрещатику. Тільки не взяли у кремлі до уваги, що російські збройні сили є другими в Україні, а не у світі. Вже у березні нерухома колона російських танків розтягнулася на 64 кілометри від Прибірська до Гостомеля. Скоріше за все вона стала нерухомою через ті ж самі причини, які зробили нерухомою велику колону іракських танків у 1991 році.

А у 1991 році після підступного загарбання Іраком сусідньої, багатої на нафту, держави Кувейт, збройні сили США прийшли на поміч Кувейту.

Під загальним командуванням генерала Нормана Шварцкопфа американські бронетанкові війська спромоглися примусити тисячі іракських танків вишикуватися на одному єдиному шосе і вдарили по перших і останніх танках, заблокувавши рух цілої колони. Вся колона перетворилася з найпотужнішої бронетанкової сили цілого Близького Сходу на безпорадне нерухоме сховище бронетехніки.

Невдовзі атака гелікоптерів перетворила це сховище бронетехніки на сховище металобрухту.

Провал наступу на Київ мав би протверезити кремлівських агресорів. Якби там засідала не затята пітерська шпана, а цинічні, але розсудливі політики, то вони би негайно повернули ситуацію до тої, якою вона була до 24 лютого 2022 року.

Тоді б вони не програли європейський ринок нафти та газу, який був джерелом найбільших надходжень до російського бюджету та прибутків російських нафтогазових компаній. А саме прибутки нафтогазових російських компаній і були основою самовпевненості кремлівських мрійників. Тепер російський експорт нафти та газу до Європи знаходиться у жалюгідному стані. Трохи кращим є стан справ з експортом нафтопродуктів — дизелю, зокрема. Але в цілому, скорочення експорту енергоносіїв до Європи дорівнює відрізанню гілки, на якій сидів російський бюджет.

І це не тільки бюджет 2022 або 2023 року, а і всі бюджети найближчого десятиліття.

Тому в пітерської шпани немає шансів втриматися при владі. Їй би вибачили програш війни в Україні, бо при тотальному контролі засобів масової інформації, будь-яку поразку можна оголосити перемогою. А от скорочення доходів до бюджету їм не пробачать, бо це означає скорочення зарплат та робочих місць усього державного сектору, який в росії є вирішальним.

Тому ситуація з точки зору кремлівської шпани є патовою: якщо вивести війська з України, то повернути доходи від продажу нафти та газу в Європі вже не вдасться. Американські, норвезькі та інші постачальники зайняли місце російських експортерів. Якщо ж продовжувати війну, то можна хоча б деякий час приховувати втрату європейського ринку та пояснювати своєму населенню погіршення життя, як тимчасове, тобто через війну. Але війна тільки зменшує щодня ресурси росії без усякої надії на воєнну перемогу. Тому і вдаються московські військові злочинці до терору цивільного населення України бомбардуванням трансформаторів, що постачають електрику до осель. Це робиться з подвійною надією: по-перше, українці не витримають випробувань, і це створить нові хвилі біженців до Європи. А, по-друге, ці хвилі біженців змусять уряди Європи до капітуляції перед росією.

Щодо висловлювань путіна про легітимність влади Януковича, то це частково і на совісті нашої судової системи. Влада Януковича є нелегітимною з жовтня 2010 року, а не з 2014. Тому що в січні того 2010 року Янукович приступив до виконання значно меншого обсягу повноважень, які отримав на всенародних виборах, ніж ті, які він собі присвоїв у жовтні 2010 року. Це є, без сумніву, узурпацією влади.

Тому що, крім народу, тобто нових всенародних виборів, ніхто не міг йому надати додаткові повноваження. Чому Генеральні прокурори України ретельно уникали звинувачення Януковича у очевидній узурпації влади?

Тому що підтвердження судом цієї узурпації створювало правовий вакуум у державі з жовтня 2010 року до наступних президентських виборів у травні 2014 року. І що тоді робити з усіма президентськими указами з жовтня 2010 року до лютого 2014? Адже вони тоді теж стають незаконними, а значить і нечинними. А це тягне за собою визнанням нечинними сотні інших документів, прийнятих на підставі президентських указів. І все ж таки, визнання Януковича узурпатором влади з жовтня 2010 року було б меншим злом, ніж соромливе нехтування Генеральними прокурорами очевидного порушення главою держави основ Конституції України, а саме узурпацією президентом повноважень, які мав право йому надати винятково український народ.

Ще не пізно зробити це й зараз, щоби раз і назавжди відкинути інсинуації, що у 2014 році стався «держпереворот». Держпереворот стався у жовтні 2010 року, а у лютому 2014 року, хоча і з
запізненням, український народ це усвідомив, і під загрозою отримати копняка в сідниці, Янукович втік за кордон. Оце, як воно було насправді з точки зору Основного закону України.

І якби ця узурпація була визнана судом, то у росії не було б аргументу, що вони заступилися за законно обрану владу. Звісно, вони знайшли би інший привід загарбати кримські газові родовища. Але все ж таки їм би було набагато важче робити вигляд і стверджувати перед Західним світом, що були на боці закону, коли насправді просто крали українське майно.

Виступ «вождя» світового пролетаріату, який назвав Леніна «класиком» (бо звісно ж, двох вождів світового пролетаріату бути не може), був спрямований головним чином до російської публіки. Але якщо російський піпл дійсно має християнські переконання, катів Маріуполя, Волновахи, Бучі, Ізюму, Харкова, Запоріжжя та сотень інших населених пунктів України, то йому не місце серед європейських народів. Занепад ліберальних цінностей Заходу тут ні до чого.

Схожі новини