путін тягнеться до ядерної кнопки. Якою має бути реакція Заходу

Якщо російські стратеги ядерним неблефом хотіли знайти найслабкішу ланку в єдності колективного Заходу, то своєю граничною нерозсудливістю досягли зворотного результату. Відповідь країн Групи семи, ЄС, ключових країн світу — саме про це.

Однак цього засудження з боку Заходу замало.

• Світ має не лише засудити дії путіна, а й нагадати про зобовʼязання москви. Ще у 1995 році Рада Безпеки ООН ухвалила резолюцію № 984, за яку голосувала і росія. У кремлі, мабуть, забули, але у додатку до цього рішення РБ, разом з іншими ядерними державами, вони теж додали свою окрему заяву про надання гарантій незастосування ядерної зброї проти неядерних держав (т.зв. негативні гарантії). Україна точно в переліку, як і більше 170 держав світу, які стали учасниками Договору про нерозповсюдження ядерної зброї. Погроза одній — погроза всім.
• Слід нагадати, що на початку січня 2022 року пʼять ядерних держав уклали спільну заяву, в якій і росія також зобовʼязалася уникати ядерної війни. Там же кремль визнав, що «ядерна зброя, допоки вона існує, має слугувати цілям захисту, стримування агресії та уникнення війни». В кремлі навіть ці гранично чіткі і зрозумілі рядки читають на свій манер, очевидно вбачаючи в ядерній зброї засіб здійснення агресії та проведення військових дій. У чотирьох з пʼяти підписантів заяви є підстава вдарити путіна по руках.
• «Воливиявлення» під дулом автомата у виконанні москви світ вже бачив. Однак, «референдум» під ядерною загрозою — це новий російський винахід за межами будь-якої розсудливості. Статут ООН чітко каже про те, що жодна держава не має вдаватися до загрози силою чи її застосування як проти територіальної недоторканості або політичної незалежності будь-якої держави, так і в будь-який інший спосіб, несумісний з цілями ООН. Цей принцип росія вже давно розтоптала. І от ми стаємо свідками того, як кремль намагається запровадити нове правило під назвою «ядерна зброя як індульгенція на територіальні загарбання». З таким підходом жодна держава по периметру росії не може почуватися у безпеці. І не лише по периметру.

Ядерний неблеф путіна розколоти колективий Захід не зміг. Однак, це не означає, що цією стійкістю можна і обмежитися.

Посилені санкції — відповідь правильна, але недостатня.

Загнаний вправністю і героїзмом української армії у кут путін все ще тягнеться до ядерної кнопки і цілком може думати про тактичний удар по безлюдній території України без жертв, чи по будь-якому місту з людськими жертвами, чи навіть просто зробити показове ядерне випробування десь в себе на території. Колективний Захід, і, в першу чергу, ядерні держави, мають продемонструвати, що не лише не піддаються на неблеф путіна, а й самі не блефують.

І наостанок: в практичному плані, важливим сигналом, що російський блеф помножений на нуль, стало б пришвидшення надання Україні військового обладнання і потужної зброї. А зняття всіх табу на надання Україні всієї необхідної зброї та запрошення до НАТО і тим паче показало б несприйняття російських погроз.

Джерело