Коли над кремлем з’являться томагавки?

Світ тільки починає усвідомлювати, що таке рашизм і з яким злом він стикнувся. Спочатку декому на Заході здавалося, що це черговий регіональний конфлікт, яких за останні 50 років було чимало. Ба більше! Суттєва відмінність у воєнному і економічному потенціалах учасників цієї війни наводила військових і політичних аналітиків на думку, що збройна агресія буде швидкоплинною з наперед відомим результатом. Саме тому, коли 23 лютого 2022 року президент США Джо Байден несподівано прийняв у своєму Овальному кабінеті, в якому зазвичай бувають лише перші особи держав — соратників США, Дмитра Кулебу, міністра закордонних справ, це сприймалось радше, як жест доброї волі, ніж як реальне підтвердження солідарності американського народу перед агресією проти України, яка невідворотно розпочнеться через декілька годин. Це, напевно, нагадувало, як вважав наш міністр, поминки незалежної держави в центрі Європи, а не запорука спільної боротьби з агресором. І коли рано-вранці наступного дня прогриміли перші вибухи російських ракет на території України, всі вкотре переконались у високому рівні американської розвідки.

… Минуло шість місяців цієї агресії.

Україна не тільки вистояла, чим здивувала світ, але й дає агресору рішучу відсіч, чим заохочує наших прихильників і друзів допомагати.

Світ засудив напад росії. Створено потужну антипутінську коаліцію. Моя країна ціною життя своїх найкращих синів і дочок зупинила агресора та врятувала не тільки Україну, а й Європу. Мільйони українців втратили житло, роботу, сім’ю і перетворились у біженців. Зруйновано тисячі житлових будинків, лікарень, шкіл, дитячих садочків, тисячі кілометрів доріг… Мільйони українців, сотні тисяч українських дітей, насильно вивезені на територію країни-агресора.

Десятки мільйонів українців втратили спокій, елементарні умови свого повсякденного життя, а близько десяти мільйонів українців ще й свою Батьківщину, оскільки вимушені з метою порятунку виїхати за межі держави.

У кожному українському місті і селі виросли великі кладовища, де поховані українські герої.

Звідки у російських агресорів така зухвалість і жорстокість, чому вони з такою легкістю убивають тисячі мирних православних українців, руйнують українське культурне надбання, знищують українські книжки, забороняють українську мову?

Це не проста агресія проти України, це не є територіальний спір — це державний геноцид українців.

У час, коли український народ переживає таку трагедію у своїй історії, росіяни продовжують жити своїм звичайним життям. Вдають, ніби не розуміють, що відбувається в Україні, як папуги повторюють усе те, що з екранів телевізорів щоденно розповідають їм пропагандисти.
Насправді вони усвідомлюють, що в Україні не якась спеціальна військова операція, а повномасштабна війна.

Що це за спеціальна військова операція на території іншої країни на фронті понад 2000 км, в якій задіяна уся потужність збройних сил росії, за вийнятком ядерної зброї? Можна з великою ймовірністю стверджувати, що російське населення, як би воно не було одурманене, чітко усвідомлює злочинну діяльність путіна і збройних сил росії в Україні, але удає, що не розуміє.

Вони — російське населення — це повністю усвідомлюють і підтримують.

Багато хто з жахом дивиться кадри документального кіно гітлерівської епохи, дивується, яка була всенародна і щира підтримка усього того, що робив їх фюрер.

«Один народ, одна імперія, один вождь», — головний лозунг, девіз третього рейху. А зараз хіба не те саме відбувається в росії? До початку Другої світової війни Гітлер провів ряд регіональних загарбницьких воєн, які підтримувало населення тієї Німеччини. Це населення не думало тоді, що ця агресивна політика Гітлера рано чи пізно призведе до світової війни. Їм було добре: рівень життя значно зріс, зарплати високі, які забезпечували німцям дуже комфортне життя; потужно розвивалась техніка, технології, країна перетворювалась у високорозвинуту, з шикарними автобанами, телебаченням, гарними автомобілями, які трактували не як розкіш, а необхідний атрибут майже кожної сім’ї.

Полиці магазинів завалені товарами, продовольства — необмежений асортимент. Ці німці не хотіли чути про війни, які веде їх вождь, про тисячі жертв країн, що зазнали агресії. Вони не хотіли чути про знищені європейські міста і села, про концентраційні табори, у яких насильно вбивали щодня тисячі ні в чому невинних людей. Вони раділи, коли знищували єврейські крамниці, коли євреїв заганяли в гетто, а потім мільйонами знищували тільки за те, що вони були євреями.

А потім, коли війна прийшла в Берлін, коли антигітлерівська коаліція знищила третій рейх, почали розуміти, яке це страшне горе — гітлерівський нацизм! Але в період найвищого піднесення третього рейху, вірили у те, що рейх проіснує тисячу років. Вони тоді ще не знали, що йому залишилось існувати лише декілька років.

І тепер ведуть дискусії, що таке «фашизм», «нацизм», і яка між ними відмінність. І що зараз в росії: фашизм чи нацизм? Не буду втягуватись у цю дискусію, але, на мій погляд, в росії зараз — найбільш країній фашизм і найбільш агресивний нацизм — це рашизм.

Нова історична спільність російського населення — рашисти.

Вважаю, що чекати поки путін і його населення доведуть світ до третьої світової війни не варто. Мабуть, і немає сенсу їх переконувати у тому, що путін — це реальна загроза світу. Вони це не хочуть розуміти. Кого там вбивають: українців чи поляків, чехів чи румунів, литовців чи французів, — їх мало цікавить, для них головне, щоб їх фюрер був в телевізорі, а в магазинах — що купити з’їсти і випити.

Але ми живемо в 21 столітті. Зараз колосальні можливості для того, щоб російське населення усвідомило, що їх чекає, коли війна прийде в росію. Закінчиться заможне життя, і в країні розпочнеться хаос та взаємознищення.

Антипутінська коаліція могла б спробувати задіяти усі можливості сучасної техніки і технології, щоб донести до простих росіян, що їх чекає найближчим часом на прикладі зруйнованого Берліну і мільйонних жертв, які поніс німецький народ, довіривши своє життя і долю фюреру. Вони теж, як і нинішні росіяни, не вірили і не могли повірити в 1939 році, що лише через шість років війна прийде і зруйнує Берлін, загинуть мільйони німців, будуть знищені і фюрер, і Німеччина. Такі ж наслідки невдовзі можуть чекати і росію та її населення.

Ще є можливість зупинити путіна, врятувати свою країну, але, коли над кремлем з’являться томагавки, буде пізно.