Важливий урок для України та НАТО
Стандарти НАТО – це не лише армія, а й демократія та свобода слова
«У нас немає проблем зі Швецією і Фінляндією, які є з Україною. Хочеться їм в НАТО – будь ласка», – заявила кремлівська ботоксна потвора в Ашгабаді.
З Україною теж не було б проблем, якби вона була членом НАТО. Свого часу путін погрожував країнам Балтії, як вони посміють доєднатися до Альянсу. Але тільки вступ до НАТО захистив їх від війни.
Все це – черговий урок для України і самого НАТО. Політика багатовекторності, нейтральності, втрачений час, відмова Януковича підписати лист щодо ПДЧ, коливання інших прем’єрів і президентів в бік москви, – все це було катастрофічними помилками, які вартували нам втрати територій і людських життів.
Це й наочна ілюстрація помилок самого Альянсу, спроб замирити путіна, знайти компроміс за рахунок України, зберегти йому обличчя і врахувати його людожерські апетити.
Катастрофічною помилкою було заблокувати в 2008 ПДЧ для України. Це не зупинило путіна, навпаки, розв’язало йому руки.
Тому для самої України членство в НАТО є безумовним пріоритетом, а будь-які спроби дискредитувати наш євроатлантичний курс і сам Альянс, які нерідко звучать з владних кабінетів, всі ці розмови, що нас там не хочуть – це підігрування путіну, якого ніяка нейтральність України не задовольнить. Його ставка – повне знищення України.
Альянсу так само варто відмовитися від політики паузи в історії з Україною і негайно надати нам ПДЧ. Або ж, як і у випадку з Фінляндією і Швецією, знайти альтернативний шлях швидкого членства. Наші воїни – вже в НАТО, бо це вони мужньо воюють з найпідлішою й найаморальнішою армією світу.
Хоча, будемо відвертими, політика паузи в останні роки була з двох боків. Наша влада не рвалася на саміт НАТО в Лондоні, де ми мали шанс на хвилі післявиборчої ейфорії отримати ПДЧ, якби доклали для цього достатніх зусиль.
Та й стандарти НАТО – це не лише армія, а й демократія та свобода слова.
Альянс показав, що здатен на компроміс всередині, впливові члени НАТО вміють шукати аргументи для компромісу.
Впевнена, варто почати шукати їх щодо членства України.
А Києву – визнати євроатлантичну інтеграцію ключовим пріоритетом, можливо, навіть важливішим, ніж членство в ЄС.
Ніякої нейтральності, навіть в думках, тим більше на переговорах з москвою.
